Технологія індивідуалізації навчання: поняття, особливості процесу, нові методики, мети і завдання

Індивідуальна форма організації роботи на уроках

До уроку в сучасній школі пред’являють особливі вимоги. Використання технологій індивідуалізації навчання – одне з них. У цьому випадку кожен учень або група учнів одного рівня отримують індивідуальні завдання, що відрізняються ступенем складності та креативності. Також може змінюватись час виконання єдиного для всього класу завдання.

Такі форми роботи передбачають зміна позиції педагога, якому необхідно диференціювати рівень допомоги, що надається учням з різних груп.

В ідеалі учень, отримавши кейс для виконання, самостійно визначає послідовність дій, темп роботи, оцінює одержаний результат. Але для слабо успішних учнів важлива підтримка педагога і наявність алгоритмів дій.

Формування індивідуального освітнього маршруту

Технології індивідуалізації навчання знаходять відображення в основний освітньої програми школи і навчальному плані, який передбачає так званий «учнівський компонент». Мова йде про доборі змісту навчання, темпу, способів оцінки результатів, які складаються в особливу індивідуальну освітню траєкторію учня. Побудова такої траєкторії відбувається за наступним алгоритмом:

  • Проведення діагностики особистісних можливостей учня, фіксація актуального обсягу знань, умінь у визначеній предметній області.
  • Визначення фундаментальних компонентів досліджуваної теми.
  • Фіксація пріоритетних розділів і їх зв’язки з інтересами учня.
  • Формування індивідуальної програми вивчення вибраних об’єктів.
  • Реалізація наміченого плану, самостійна оцінка проведеної роботи.
  • Презентація отриманих результатів, колективне обговорення.
  • Аналіз, рефлексія.