Статистичні дані
На планеті немає такого місця, де б не було найбільших катастроф. Найбільша їх кількість припадає на східну частину євразійського континенту (39 % від загального числа катастроф, що сталися на Землі), далі за зменшенням йдуть обидві Америки (25 %), потім Європа (14 %) і Африка (13 %). На Океанію залишається 10 %.
Виникає парадокс сучасної цивілізації: з епохою НТР життя поліпшується, середня тривалість життя зростає, світ стає безпечніше, але число великих природних і техногенних аварій і катастроф зростає.
Підсумки Всесвітньої конференції (Йокогама, 1994 р.) визначили, що збиток від високонебезпечних природних проявів щороку збільшується на шість відсотків.
В історії людства великі, планетарного значення катастрофи – екологічні, природні та техногенні – відбувалися кілька разів.
На зорі розвитку людини і суспільства перша еколого-технологічна катастрофа сталася при переході від мисливського способу життя і збиральництва до осілого землеробства. Тут причиною катастрофи виступав не розум, а стандарти і навички “печерного” мислення. Розум людини мало відрізнявся від сучасного. Їм заважав накопичений досвід, локальні природні і соціальні умови, вони не могли спрогнозувати майбутнє. Також не раз виникали локальні екологічні кризи: Месопотамія, Давній Єгипет, давня Індія…
