Психологія колективу: основні поняття, особливості клімату, поради психологів

Життя людини і його трудову діяльність неможливо уявити без спілкування з іншими людьми. Ті зв’язки, які мають місце практично щодня, представлені різноманітними спільнотами або групами. Найменші з них є початковими осередками суспільства і складають першооснову всіх інших складових його елементів. У малої групі можна побачити прояв реалій життя, взаємин і діяльності більшості людей. В ній мають місце і різні соціально-психологічні процеси. Вони і є для кожного з її членів частиною духовної атмосфери, в якій їм доводиться жити і працювати.

Психологія групи або колективу формує у людей деякі загальні потреби, ідеали, інтереси і т. д. Вони-то, перш за все, і є тими регуляторами поведінки діяльності, які зумовлюють активність людини суспільного характеру. Малі групи (колективи) постійно перебувають у безперервній динаміці. Що відбуваються в них зміни виражені такими соціально-психологічними процесами, як розвиток і освіта, прийняття рішень і керівництво, конфлікти, згуртування і т. д.

Визначення поняття

Що таке психологія колективу? Під цим поняттям розуміють складну сукупність соціально-психологічних процесів і явищ, що відбуваються всередині групи. На атмосферу, що складається в колективі, і на його психологію надають безпосереднє вплив:

стоять перед групою людей задачі;
ті реальні умови, в яких відбувається діяльність членів колективу;
рівень спілкування та взаємин між людьми, які вирішують загальні завдання.

Колектив – це у психології така група, створення якої можливе тільки при позначенні загальних цілей і потреб. Тобто тих інтересів, які будуть постійно рости і підсилюватися в міру її становлення і розвитку. Без цього вести мову про колективі недоречно. Тоді можна говорити лише про певну кількість окремих особистостей.

Колектив у психології – це соціальна середа, в яку входять абсолютно різні, несхожі один на одного люди. У кожного з членів такої групи є свій характер і виховання, здібності, світогляд і т. д. Все це – складові частини колективу.

Особливості колективу в психології полягають в тому, що всі ці люди пов’язані один з одним. Причому вони знаходяться в даному оточенні тільки завдяки тому, що мають спільну мету. Для здійснення тих чи інших дій, покликаних запустити робочий процес, їм доводиться спілкуватися один з одним. Вивченням особливостей такого спілкування і займається психологія колективу.

З самого дитинства нас адаптують до соціального середовища. Вона представлена дитячою групою, шкільним колом спілкування, студентським співтовариством. Всі ці форми є майбутніми моделями трудового колективу.

Теорія Макаренко

Як визначитися з поняттям колективу в психології? Для цього необхідно ознайомитися з теорією Макаренко. Вона досить точно описує суть і розвиток групи людей. Особливо актуальна ця теорія при розгляді психології дитячого колективу. Але вона застосовна і для навчального, а також для трудового спільноти людей.

Не всяку групу можна назвати колективом. Для його становлення знадобиться успішне проходження ряду етапів.

Первісне згуртування або становлення. Подібну роботу проводить організатор групи. Однак на перших порах ця діяльність носить формальний характер. Прикладом можуть служити тільки що набрані трудові кадри. У завдання організатора (директора, керівника) в цьому випадку входить формування єдності і згуртованості людей у мотивах, цілях і цінностях їх спільної діяльності.

Висунення активу групи та посилення його ролі. Для створення колективу необхідно оформлення його структури. Її роль відводиться активу, який виконує всі вказівки керівника, висуваючи при цьому власні вимоги учасникам групи. На даному етапі відбувається формування саморегулівної і самоорганізуючої системи.

Розквіт. На цій стадії кожен з учасників колективу пред’являє коректні вимоги до всіх інших, а також до самого себе. Цей етап становлення організованої групи людей дозволяє говорити про неї як про засіб розвитку і самореалізації, а також морального становлення особистості кожного з її учасників. Про розквіт колективу можна говорити тоді, коли всі його члени будуть висловлювати єдність думок, володіючи загальним досвідом, стійкістю суджень і поглядів. Така організована група людей буде надавати безпосередній вплив на кожну особистість.

Перехід до самовиховання. Кожен з учасників колективу на даному етапі його становлення починає сам пред’являти вимоги до себе, а їх виконання стає для людей їх внутрішньою потребою, яка обов’язково повинна бути задоволена.

Традиції

Розглядаючи психологію колективу, неможливо обійти стороною і цей її невід’ємний і важливий елемент. У будь-якій групі людей відбувається формування власних традицій, які з плином часу незмінно міцніють. Під цим поняттям маються на увазі певні форми життєдіяльності будь-якого колективу, які відображають інтереси, норми та бажання кожного його учасника.

Традиції є джерелом виникнення нових загальних правил, а також співпереживання і взаєморозуміння людей. При цьому вони бувають великі і малі. Перші з цих двох видів традицій являють собою масові заходи та події. При їх підготовці та проведенні у людей виникає почуття поваги та спільної гордості. Малі традиції є, як правило, щоденними. Вони дозволяють виробити дисципліну, виконувати норми, поведінкові звички, а також вчать всіх учасників групи підтримувати порядок.

Цілі

Це також один з компонентів психології колективу. Він являє собою постановку загальних завдань. Згідно теорії Макаренка, у людей завжди повинна бути визначена мета. При цьому автор розмежовує близьку і середню, а також дальню перспективу. Перша з цих видів цілей може бути поставлена перед колективом на кожному з описаних вище етапів розвитку. Головне, щоб кожен з учасників організованої групи був зацікавлений у її досягненні і смакував результат втілення задуманого.

Середня перспектива передбачає собою створення спільного проекту тієї чи іншої справи. Далеку мету, як правило, ставлять на одному з останніх етапів розвитку колективу. Подібна перспектива має соціально значущим характером і вимагає великих витрат на втілення та організацію, поєднуючи в собі суспільні та особисті потреби. Прикладом такої мети є успішне закінчення навчання в школі, а також визначення дітьми професійного шляху.

У цілому подібна система повинна бути побудована таким чином, щоб кожен з членів колективу постійно прагнув до тієї чи іншої мети з почуттям передчуття, очікування, з бажанням виконати поставлене завдання. Подібний процес дозволить прискорити особистісний розвиток усіх учасників групи.

Ознаки розвинутого колективу

Коли можна говорити про остаточне формування групи? Відповідно до теорії психології колективу, створеної Макаренка, на це вкажуть наступні ознаки:

Наявність мажорного тону. Всі учасники колективу мають проявляти позитив і оптимістичність, а також готовність до активних дій.

Присутність гордості за колектив. У кожного з його членів має бути відчуття цінності тієї групи, складовою ланкою якої він є. При цьому незмінно виникає почуття власної гідності.

Відчуття захищеності. Їм повинен володіти кожен з учасників колективу.

Дружнє єднання.

Стриманість у словах і емоціях.

Психологічний клімат

Вперше цей термін був використаний Н. С. Мансуровым, що проводили вивчення психології на роботі в колективі виробничого підприємства. Це поняття включило в себе той характер емоцій, який виникав при взаємовідносинах співробітників, і був заснований на збігу характерів, схильностей, інтересів і на симпатіях.

У психології психологічний клімат у колективі розглядається як система, що складається з трьох сфер:

Соціального клімату. У цьому випадку мається на увазі усвідомлення учасниками групи завдань і цілей при дотриманні ними обов’язків і прав.

Морального клімату. Дана сфера являє собою ті цінності, які прийняті в групі, а також їх узгодженість, прийняття і єдність.

Власне психологічного клімату. Він являє собою неофіційні стосунки між людьми в колективі.

Психологія клімату в колективі як феномен володіє своїми особливостями. Він створюється самими людьми, які здатні впливати на неї, змінюючи і покращуючи дану категорію.

Особистість і колектив

Між кожним індивідом і групою можуть складатися певні відносини, розвиток яких найчастіше здійснюється по одному з трьох сценаріїв:

Особистість підкоряється колективу. Подібне відбувається або формально, або має місце на практиці.

Колектив підпорядковується особистості. У цьому випадку можлива зміна структури групи, а також її соціального досвіду. Під сумнівом виявляються формальні лідери та авторитети.

Виникає гармонія між колективом і особистістю. Цей варіант є оптимальним. Особистість і колектив в психології вважаються прийшли до гармонії, якщо кожен з учасників групи в дійсності, а не формально розділяє загальні цінності і переконання, дотримуючись їх постійно. Деколи гармонію плутають з співіснуванням. Однак при останньому варіанті колектив вважається таким лише формально.

Нерідко у трудових або інших спільнотах спостерігається виникнення неформальних груп. Засновані вони на симпатії людей, їх інтересах і дружбі. Такі групи, в свою чергу, впливають на цінності колективу. Часом вони змінюють і його виховні напрями. У цьому випадку колектив може перетворитися як на конструктивну систему, так і деструктивну.

Налагодження відносин

Створення колективу в соціальній психології розглядається через проходження п’яти етапів. Кожен з них служить для налагодження відносин між його учасниками:

Притирання. На даному етапі люди маскують свої справжні бажання і почуття. Вони намагаються оцінити зацікавленість кожного у загальній справі.

Ближній бій. На цій щаблі кожен із членів колективу починає проявляти свою індивідуальність і особливості, претендуючи на ту чи іншу роль. У цьому випадку очевидними стають протиріччя, які учасники намагаються тим чи іншим способом врівноважити.

Експерименти і вдосконалення. На даному етапі всі учасники колективу починають більше переслідувати загальні цілі, ніж особисті. Ними виробляється оцінка потенціалу колективу, а також можливостей поліпшення його роботи.

Ефективність. Перейшовши на цю сходинку, кожна людина починає відчувати гордість за те, що він є учасником колективу. Всі виникаючі труднощі кожен працівник долає, використовуючи свій творчий потенціал.

Зрілість. На даному етапі всі конфлікти між працівниками вирішуються в спокійній обстановці. Цілі кожного з учасників колективу збігаються із завданнями організації.

Розвиток особистості

Психологія людей у колективі незмінно призводить до розвитку індивіда, яке має місце при проходженні ним трьох етапів:

Адаптація. Новий працівник освоює норми колективу, особливості поведінки й цінності його учасників.

Індивідуалізація. На цьому етапі неминуче виникнення особистого і загального. Людиною починається пошук шляхів для самовираження.

Інтеграція. Відбувається загострення соціального і індивідуального. Особистість починає демонструвати себе. Колектив приймає чи ні всі недоліки і достоїнства нового працівника.

Суперечності, що виникають у процесі інтеграції, успішно вирішуються не завжди. Якщо подібне відбувається, то людина стає дезадаптированным, ізольованим і вигнаним з колективу. В деяких випадках він сам добровільно залишає його. При цьому стадія інтеграції замінюється дезінтеграцією.

Функції колективу

Щодо особистості організоване співтовариство:

дає захист і підтримку;
задовольняє потреби у взаємодії та спілкуванні, а також у почутті групової приналежності;
дозволяє людині самореалізуватися.

Крім цього, кожен з членів колективу може інакше поглянути на себе і свої цінності, а також на соціальну значущість і роль. Це стимулює людину до самовдосконалення та саморозвитку, розкриваючи його творчий потенціал.

Кожен колектив володіє власною системою соціального контролю. Вона являє собою сукупність способів впливу на всіх його членів у вигляді заборон, покарань, приписів, переконань і т. д. Саме тому становлення і розвиток колективу багато в чому залежить від діяльності його керівника.

Управління персоналом

Доказом хорошої роботи керівника є внутрішня готовність кожного з членів колективу працювати на благо організації і беззаперечно виконувати всі вимоги начальства. В цьому і полягає психологія управління колективом. Однак що дозволить домогтися такої віддачі від персоналу? Як зробити так, щоб люди працювали в повну силу і приносили максимальну користь? Психологія управління колективом розглядає досягнення подібної мети шляхом використання таких методів, як мотивація співробітників, а також їх стимулювання. Успіх заходу буде залежати від:

комфорту перебування на робочому місці;
зручного обладнання;
хороших (неконфліктних) відносин у колективі;
підходящої заробітної плати;
можливості особистісного та кар’єрного зростання.

Для визначення необхідності в кожному з перелічених вище факторів і використовуються психологічні методики мотивації кадрів. Потреба в тому чи іншому факторі встановлюється завдяки заповненню усіма співробітниками спеціальних анкет, опитувальних листів і тестів.

Особливості педагогічного колективу

На думку Макаренка, неможливо створити організовану групу дітей при відсутності нормального спільноти вчителів. Колектив освітніх установ володіє певною організаційною структурою. Вона і визначає психологію педагогічного колективу, що складається з відносин залежності та взаємного контролю кожного з його членів. У межах цієї структури працюють методичні об’єднання класних керівників і вчителів-предметників. Певну ведуть діяльність і педагогічні ради, а також адміністрація школи.

У колективі вчителів має місце певний поділ праці. А процес їх роботи неможливий без кооперації. Два цих фактори, які є складовими елементами психології педагогічного колективу, вимагають від вчителів вміння співпрацювати один з одним. Це стосується отримання необхідної інформації, обговорення проблем. У психології трудового колективу, в тому числі і педагогічної, необхідно розуміння точки зору колеги, її прийняття, доповнення або аргументоване відхилення. Ці, а також багато інші навички та вміння дуже важливі для вчителів. Купуються вони при становленні педагогічного колективу або входження в нього новачків. Ефективність роботи вчителів залежить в першу чергу від склались у закладі освіти психологічного клімату. Подібний фактор визначає самопочуття педагога в школі, прагнення його як професіонала до повної віддачі і т. д.

Поради психолога

До нового співробітника, який прийшов у вже сформований колектив, на перших порах буде незмінно прикута увага. Для того щоб успішно інтегруватися в цій групі, необхідно стежити за своїм зовнішнім виглядом, а також бути обережним у діях та словах.

Психологи підкреслюють, що люди бувають різними. Саме тому одним з них буде неприємно дивитися на безлику сіру співробітницю, а в інших викличе роздратування яскрава особистість, голосно заявляє про себе. Саме тому слід дотримуватися доречного в даному колективі дрес-коду. Це дозволить не дратувати ні тих, ні інших.

Знадобиться також дотримуватися правил хорошого тону. Працівник, якщо він добре вихований, завжди буде виглядати привітним і ніколи не покаже свого внутрішнього стану. До такого людині кожен буде мимоволі відчувати симпатію. Однак при цьому психологи не рекомендують бути і надто відкритим, погоджуючись з усякого приводу на неформальне спілкування з людьми. Подібне може викликати негативну реакцію. Жінки в такому випадку оцінять свою нову колегу як суперницю. Чоловіки ж відразу втратять до неї повагу та інтерес.

Людині, яка не бажає вже в перші дні після надходження на роботу опинитися в епіцентрі інтриг і пліток, необхідно уникати сварок з співробітницями. Вміння слухати і хитрість тут нададуть неоціненну допомогу. Не варто викладати все про своє життя, аж до щоденних сімейних дрібниць. Таке бездумне довіру неодмінно обернеться заздрістю і безглуздими вигадками. А це породить ще більші проблеми.

Ще одна порада психологів стосується роботи. Не варто поспішати. І навіть якщо всі завдання співробітник виконує легко і з задоволенням, «бігти попереду паровоза» не потрібно. Адже не всі працівники однакові. Хтось не може виконати всі з першого разу і допускає ті чи інші порушення. Нетерпиме ставлення до роботи інших членів колективу вони сприймуть як виклик.

Також не варто нехтувати вкоріненими традиціями. Для успішної інтеграції в колектив важливо відвідувати загальні свята і корпоративні заходи.

Не рекомендують психологи і люто боротися проти несправедливих покарань. Подібне завзяття також буде не на користь нового співробітника.