Форми організації виховної роботи
Індивідуальна форма найчастіше реалізується у вигляді доручень – догляд за мешканцями живого куточка, часткова або повна прибирання в приміщенні, допомогу дорослому або товаришеві, підготовка матеріалу до заняття для всіх і пр. Доручення можуть бути дані на короткий або тривалий термін з урахуванням віку і вже наявних у дитини навичок. Обов’язковий етап — чіткий інструктаж, роз’яснення мети і значення, ходу виконання роботи, показ способів виконання. А по закінченні — звіт про виконанні, аналіз і оцінка якості заохочення.
Старші діти можуть самостійно намітити план виконання доручення, вибрати інструмент, встановити терміни, оцінити свою працю. Це привчає їх до самостійності і відповідальності.
Об’єднання дітей у невеликі групи (команди) по 2-3, 5-6 або більше осіб для спільного виконання роботи сприяє формуванню вміння трудитися спільно, розподіляти між собою обов’язки, узгоджувати дії, надавати одне одному допомогу, об’єктивно оцінювати результати власної та спільної праці.
Склад групи може формуватися за бажанням дітей. Педагог з урахуванням конкретних виховних завдань може дати особливі завдання окремим її членам: навчити недосвідченого товариша виконання роботи, підготувати для всіх інструмент та ін.
Колективна форма привчає вихованців до співпраці, зобов’язує ставити загальні інтереси на перше місце, розвиває альтруїстичні почуття, гуманізм, розкриває індивідуальні творчі здібності. Трудові десанти на території школи або поза її, підготовка заходів до календарним подій (виготовлення подарунків і концерту для мешканців будинку-інтернату до Дня літньої людини), організація виставок рукоділля — вибір конкретного заходу залежить від мети і завдань трудового виховання, можливостей і потреб соціального середовища. Але в будь-якому разі воно має бути корисним, пам’ятним досвідом колективної праці для кожного його учасника.
