Уфа
На території Росії можна зустріти древні святилища не тільки слов’ян, а й інших народів. Наприклад, булгар. Це тюркське плем’я, яке жило в степах між Каспієм і Північним Причорномор’ям, а також на Північному Кавказі, починаючи з IV століття нашої ери. У другій половині VII століття воно мігрувало в Середнє Поволжя та інших регіонів сучасної Росії.
В районі гори Тора-Тау тут знаходиться стародавнє капище булгар. Місто Уфа, за деякими версіями, раніше називався так само, як ця гора. Сьогодні місцеві жителі стверджують, що це одне з найбільш аномальних і загадкових місць на території республіки.
Ця велика гора видно з траси, якщо відправитися на машині в сторону Ишимбая, Салавата і Стерлітамака. Здалеку вона більше схожа на курган з піску світлого кольору. Це один з неофіційних символів Ишимбайского району, так і всієї Башкирії. Гора ця дуже незвичайна. Вважається, що близько 280 мільйонів років тому вона була кораловим рифом, розташованим в центрі величезного океану. Башкирія – одне з небагатьох місць на планеті, де збереглися такі пам’ятки природи.
Висота гори Тора-Тау – близько 275 метрів над рівнем річки Білої і 402 метри над рівнем моря. Вона привертала увагу ще наших предків у давні часи. Дослідники й етнографи впевнені, що місцеві племена вважали цю гору як священну. Наприклад, в їх числі були юрмати, які разом з булгарами прийшли на береги річки Волги з степів Приазов’я.
У самого підніжжя Тора-Тау знаходиться карстове озеро невеликого розміру. Примітно, що береги озера та сама гора, за повір’ями, були забороненим місцевим для місцевих жителів. Прийти сюди могли тільки жерці, і то тільки в певну пору року. Заборона була настільки суворим, що зберігся в народній пам’яті на віки. Старожили стверджують, що дотримувалися його аж до Жовтневої революції.
На цій землі, вважалася священною, також було заборонено випасати худобу, займатися сільським господарством і навіть збиральництвом.
Сьогодні ця гора стала вельми популярним місцем отдуха у жителів навколишніх міст і сіл. Наприклад, вона користується популярністю і парапланеристів. Деякі з тих, хто там побував, стверджують, що височина дійсно володіє магічною силою, ніби на її вершині відчуваєш якусь позитивну енергетику. Деякі вірять, що гора здатна виконувати бажання, а піднімаються на неї люди, щоб вступити в контакт з вищими силами. Подібної славою користується і місцеве карстове озеро.
Про ці місця в народі зберігається багато легенд. Вважається, що у булгар тут було власне капище, а в одній з печер злий батько тримав в ув’язненні свою дочку Диафет, щоб не допустити її союзу з російським богатирем. Вхід в печеру охороняв велетенський змій, з яким витязю довелося битися.
Багато вірять, що давнє капище, на якому приносили навіть людські жертви, існувало в районі гори Іремель, одного з найвідоміших пам’яток природи на всьому Уралі. Зараз деякі стверджують, що тут розташований портал в інший світ, такий собі енергетичний центр, в який приїжджають заряджатися з різних кінців країни. Це місце приваблює і уфологів, які стверджують, що регулярно бачать літаючі тарілки, а під самою горою знаходиться підземна база НЛО. Екстрасенси і чаклуни в цих місцях збирають цілющі рослини для своїх обрядів. Наприклад, це одне з рідкісних місць, де росте рожева родіола иремельская. Це рослина, що є інгредієнтом багатьох алхімічних магічних рецептів безсмертя, зараз занесено в Червону книгу.
Багато вважають, що більшість таємничих і загадкових легенд, пов’язаних з цим та іншими місцями, засновані саме на тому, що в стародавні часи тут існували слов’янські капища. Місця проведення культів і обрядів володіють особливою енергетикою, яка зберігається на століття.
