Налаштування. Основні етапи
Двома способами може бути налаштований маршрутизатор даної модифікації: за допомогою веб-інтерфейсу і з використанням спеціальних програм. Перший спосіб найбільш часто застосовують фахівці з комп’ютерних мереж. Він більш складний і вимагає наявності певних знань у користувача. Другий же спосіб налаштування роутера більш простий. Його значно частіше використовують користувачі-початківці з браком знань. Саме на його прикладі і буде викладений порядок налаштування такий мережевий точки доступу.
На першому етапі необхідно підключитися до роутера. Для цього включаємо його і комп’ютер. При використанні проводового підключення ніяких додаткових маніпуляцій робити немає необхідності. У випадку ж застосування мережі Wi-Fi потрібно виконати пошук доступних підключень. У який з’явився після цього списку вибрати пункт DIR-615 і встановити підключення до нього. Після появи запиту потрібно ввести пароль, які є на нижній кришці маршрутизатора. Точніше, на нанесеної там наклейці.
Потім необхідно встановити конфігураційну утиліту з цифрового носія, включеного в комплектацію роутера. Якщо комп’ютер не обладнано приводом, то її необхідно попередньо завантажити з сайту компанії і проінсталювати.
Після цього на робочому столі знаходимо ярлик D-Link і запускаємо його. У меню вибираємо пункт «Налаштування за допомогою майстра». У першому вікні майстра вказуємо параметри комутації до мережного обладнання компанії-провайдера. У ньому задається спосіб підключення (L2TP, P2TP або ж PPPoE). Також вибирається спосіб адресації. Найбільш часто використовується динамічний. В цьому випадку достатньо встановити відповідний прапорець. Але також зустрічається і статичний. В цьому випадку потрібно набрати IP роутера. Поле цього зафіксувати його шляхом встановлення відповідного прапорця. У деяких випадках необхідно до того ж поставити ще логін і пароль від роутера для ідентифікації. Вся раніше перерахована інформація є в договорі, який укладено з провайдером. Зберігаємо внесені значення і тиснемо кнопку «Далі».
У наступному вікні задаємо параметри для бездротової мережі. Це її назва, верифікаційний пароль, спосіб адресації (в цьому випадку рекомендується використовувати динамічний) і метод шифрування. В останньому випадку рекомендується застосувати WPA2. Він на сьогоднішній день вважається найбільш надійним. Зберігаємо задані параметри і виходимо з конфігураційної утиліти.
