Російське мистецтво 19 століття: загальна характеристика, історія розвитку, основні напрямки

Століття рухається до середини

У першій половині 19 століття творили Федотов, Венеціанов. Зусиллями цих художників закладений побутовий жанр, сформована соціальна живопис. У картинах Венеціанова можна бачити ідеалізацію селянської повсякденності. Цей художник акцентував увагу на людському шляхетність, на дивовижної краси, яка не визначається соціальною приналежністю і класовим поділом. Особливо привабливі створені ним роботи «Селянка з волошками» і «Тік». Дуже показовими є зображення людей, зайнятих у роботі на оранки, жнив.

У другій половині 19 століття російське мистецтво поступово рухається до реалізму. Основна тема цього періоду – відображення селянського життя у всіх її особливості. Нове віяння стверджувалося досить складно. Його послідовникам довелося докласти чимало зусиль в боротьбі з представниками академічного напряму, предпочитавшими класичний живопис. Одні говорили, що мистецтво – вище повсякденності, що в ньому не повинно бути місця побутової тематики, соціуму чи природі. Втім, як можна бачити з робіт тієї епохи, академіки змушені були відступити під натиском нового напряму. З 1862 всі живописні жанри вважаються рівноправними. З цього моменту тематика не враховується при оцінці зображення, а єдиним важливим якістю виступає художність.