Радянська космічна програма. Космічні кораблі та орбітальні станції

Народження космічної програми

До розробки радянської космічної програми призвело розвиток техніки після війни. Програма освоєння космосу з’явилася як логічне і природне продовження оборонних проектів. План польоту людини в космос був запропонований Йосипу Сталіну в 1946-му, але реалізацію проекту відклали, тому що потрібно було відбудовувати країну. Керівник держави не забув плани освоєння космосу, а план створення Р-7, основи радянської космонавтики, був підписаний і прийнятий до виконання за кілька тижнів до смерті Сталіна. Планувалося створити міжконтинентальну балістичну ракету і вперше відправити людину в космос.

В той час в СРСР вже змогли створити ядерну бомбу, але вона не могла стати реальною зброєю без технічних засобів доставки до цілі. Американці тоді почали випускати важкі бомбардувальники В-52 і оточили Радянський Союз військовими базами, з яких можна було вільно вразити будь-яке місто. Великі американські міста знаходилися поза зоною досяжності бомбардувальників СРСР. Територія Штатів залишалася недоступною для удару в разі необхідності. При цьому добре були відомі плани нанесення ядерних ударів по СРСР, так що потрібно було розробити і втілити технічно такий засіб доставки бомби, яке могло досягти іншої півкулі. Тому розвиток ракетної галузі отримало максимально можливе фінансування.