Роки йдуть
Прусська армія Фрідріха Великого комплектувалася кадрами різного ступеня підготовки, але досвідчені солдати, які вже пройшли навчання, були в особливій ціні. Таких із задоволенням залишали в ротах, але проблема нестачі зберігалася: у кожній роті лише невелика кількість військових могли виступати в якості зразка для молодших, заново набраних. Досвідчені військові частіше залишалися в армії з-за соціальної зупинки. Якщо ветеран не міг продовжувати служіння на колишній посаді, йому призначали посібник. Воно становило талер і видавалося в інвалідному касі. Після закінчення другої Сілезької війни король наказав поставити в Берліні спеціальний будинок для утримання стали інвалідами під час військової служби. Аналогічні будинку створили в гавані Карла, Стопі. Столичне установа відкрилося 15 листопада. Воно призначалося для розміщення 631 людини. Із загального числа місць для офіцерського складу відводилося 136. Ще 126 місць призначалися для жінок, які обслуговували і контролювали ситуацію.
Створені для ветеранів прусської армії Фрідріха Великого будинку інвалідів виступали в якості притулку нужденним. Тут людина могла розраховувати на дах над головою, їжу, повне постачання, предмети гардеробу. Соціальна система включала надання медичної допомоги. Якщо унтер-офіцер отримував поранення, якщо травма турбувала офіцера, командора, такі персони могли розраховувати на повністю безкоштовне медичне обслуговування. Звичайно, всі відкриті за вказівкою правителя інвалідні будинки були чітко військовими, що формувало специфічну атмосферу. Перебували тут на відпочинку люди носили повну уніформу, регулярно вставали в караул.
