Проектна діяльність бібліотек: форми, методи, етапи розвитку та приклади

Мега – і монопроекты

Класифікацій проектів надзвичайно багато. Окремо можна розглядати їх за масштабом і поділити на міжнародні, міждержавні, регіональні та міжрегіональні, національні, галузеві та міжгалузеві, відомчі, корпоративні, а також проекти, реалізований в одній бібліотеці. Останнє можна назвати монопроектом, а є ще мультипроекты – реалізація відбувається у кількох бібліотеках, і мегапроекти – дуже широкий, як мінімум, регіональний проект.

Єдине визначення поняття “мегапроект” у вітчизняних виданнях відсутня. Однак навіть програмно-проектна діяльність сільських бібліотек час від часу буває залучена в спеціалізовані комплексні програми з єдиною метою та безліччю різнорідних проектів, тісно пов’язаних між собою, що реалізується на різних рівнях управління. На рівні регіону в мегапроекті беруть участь і мультипроекты, і монопроекты, пов’язані найчастіше з розвитком культурного середовища – бібліотечної сфери, театрів, музеїв, центрів дозвілля. Але головна умова: всі проекти повинні бути об’єднані єдиною метою, виділеними матеріальними і фінансовими ресурсами, а також і термінами реалізації.

Мегапроекти завжди розробляються на верхніх рівнях управління – на міждержавному, державному, республіканському або на рівні області або краю. Вони завжди дорогі, складні, з довгою реалізацією, з залученням віддалених районів з недостатньо розвинутою інфраструктурою. Але завжди чинять вплив на культурне і соціальне середовище цілого регіону або навіть країни.

Тут потрібні особливі методи управління і координації, ретельна підготовка. Приклад програмно-проектної діяльності бібліотек мега-масштабу – проведення у 1998 році ініційованого фондом Сороса заходи “Пушкінська бібліотека”, яке проводилося надзвичайно масштабно, тривало три роки, і тільки перший з усіх реалізував 20 мільйонів доларів. Брали участь в мегапроекті бібліотеки на території 83 суб’єктів Російської Федерації.