Знову прем’єр
Незважаючи на чутки про те, що Путін збирається переробити під себе Конституцію, щоб піти на третій термін, цього не сталося. У 2008 році він оголосив свого наступника, яким став Дмитро Медведєв. За вже сформованою традицією наступник впевнено переміг у першому турі. При Медведєві Путін зайняв пост голови уряду. Якщо простежувати посади Путіна по роках, прем’єр-міністром він був з 2008 до 2012 року. На цю посаду він був затверджений вже на наступний день після інавгурації нового глави держави.
На період цієї посади Путіна припав масштабний світова фінансово-економічна криза 2008-2010 років. У той час Росія стала переорієнтуватися з західних партнерів на більш тісні відносини з Білоруссю, Казахстаном, що в результаті призвело до створення Митного союзу.
Повернення в крісло президента
У вересні 2011 року на з’їзді партії “Єдина Росія” Путін прийняв пропозицію знову балотуватися на президентський пост. У своїй промові він висловив надію на те, що в його команді посаду прем’єр-міністра повернеться до Дмитру Медведєву.
Примітно, що в той час велися активні розмови про те, що Медведєв може балотуватися на другий термін. Зокрема, стверджується, що особливо сильно на це розраховувала його команда, яка була з ним всі ці чотири роки. Але цього не сталося.
На виборах 4 березня 2012 року взяли участь п’ять кандидатів. За вже сформованою традицією останнє місце зайняв лідер партії “Справедлива Росія” Сергій Миронов. На цей раз йому вдалося набрати значно більше одного відсотка голосів – 3,85 %. Четверте місце було у кандидата від ліберал-демократичної партії Росії Володимира Жириновського (6,2 %).
Третє місце несподівано для багатьох посів самовисуванець, відомий в країні олігарх Михайло Прохоров, який отримав підтримку від майже восьми відсотків виборців. Геннадій Зюганов знову виявився другим, його рейтинг становив 17,2 %.
Володимир Путін переміг на цих виборах, хоч його результат виявився нижче, ніж в 2004 році. За нього проголосували 63,6 %, понад 45 з половиною мільйонів чоловік.
За традицією в нову “стару” посада Володимир Володимирович Путін набрав 7 травня. На цей раз інавгурація виявилася не такою стандартною, так як в той же день глава держави підписав цілу серію програмних указів, які були спрямовані на значне покращення життя в країні. Вони увійшли в історію як Травневі укази. Дату, коли Путін вступив на посаду, у зв’язку з цим запам’ятали ще краще.
На цей термін Путіна довелося саме масштабне спортивне подія, яка країна брала за останні кілька десятиліть. У 2014 році в Сочі відбулися Зимові олімпійські ігри.
Буквально через місяць їм було прийнято ще одне доленосне рішення, наслідки якого відчуваються і досі. На Україні в той час була затяжна політична криза. У березні 2014 року глава держави отримав дозвіл від Ради Федерації на використанні російських військ на території України. Вже на наступний день він виступив перед обома палатами вітчизняного парламенту у зв’язку з проханням про прийняття республіки Крим до складу Російської Федерації, яка надійшла від керівників і жителів півострова. Всі роки після розвалу Радянського Союзу вона офіційно була територією України.
Це рішення викликало неоднозначну реакцію в світі. Західне співтовариство і США піддали його однозначної критики, після чого проти Росії і вітчизняних компаній були введені санкції, наслідки яких відчуваються до цих пір, так як вони все ще не зняті.
