Зороастрійський період
Спочатку територія Південного Азербайджану, як і кавказького, була частиною держави Манна. В подальшому деякий час вона перебувала в залежності від Скіфського царства. Ще пізніше ці території стали частиною новоствореної Мідійською держави, а потім — Ахеменідській імперії. Називався Іранський Азербайджан в ті часи Малої Мідією.
Після припинення династії Атропата ці території увійшли до складу Парфянського царства, а потім Сасанідської імперії. Царями Малої Мідії в ту епоху ставали зазвичай спадкоємці престолу обох імперій. Частина Південного Азербайджану на схід від озера Урмії належала в цей період Великої Вірменії. В IV ст. н. е. цар цих територій Урнайр за прикладом Трдата III прийняв християнство.
Ісламський період
У 642 році Мала Мідія (Адурбадган) стала частиною Арабського халіфату. Після розпаду цієї імперії вона відійшла до халіфату Саджидів зі столицею в Тебрізі. Ще через два століття території Південного Азербайджану підпорядкували собі тюрки-сельджуки і зробили їх частиною своєї імперії. Після розпаду останньої Адурбадганом деякий час управляли атабеков з династії Ильдегизидов, колишні васали сельджуків.
У 1220 р. в Малу Мідію вдерлися татаро-монголи і піддали її спустошення. Ще через п’ять років столицю Південного Азербайджану Тебріз захопив хорезмшах Джалал-ад-Дін, поклавши кінець династії Ильдегизидов. Після розпаду Монгольської імперії ці землі дісталися Хулагу-хана. У XIV ст. Іранський Азербайджан став частиною імперії Джалаиридов, а наступним — Сефевідів, відновили єдність Ірану. Столицею Адурбагана в ті часи став Ісфахан.
