Перша жінка Герой Радянського Союзу – Гризодубова Валентина Степанівна. Єдина жінка двічі Герой Радянського Союзу

Після смерті Сталіна

Пізніше, з 1972 р. Гризодубова призначена заст. начальника Московського НДІ Приладобудування. Відпрацювавши на благо Батьківщини довгі роки, у 1986 р. удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. Таким чином, Валентина Степанівна стала єдиною жінкою двічі Героєм Радянського Союзу. На жаль чи на щастя, Валентина Степанівна застала розвал СРСР, важко переживала останні роки. Їй подобалося, що ім’я вождя народів Йосипа Сталіна изваляли в багнюці. Гризодубова була проти політики Горбачова і Єльцина. Пам’ятник цій дивній першій жінці-Герою Радянського Союзу встановлений на Кутузовському проспекті в Москві. А ім’я і заслуги назавжди залишаться в історії РСР.

Жінки – герої війни

Список жінок-Героїв Радянського Союзу, що почалася з трійці льотчиць, поповнився новими іменами у період бойових дій. Страшний час примусило встати на захист Батьківщини не тільки сильна стать, але і багато мільйонів жінок. В ході війни і кілька років пізніше неохоче говорили про героїзм, проявленому вчорашніми дівчатами. Частіше згадувалися ті, хто вже загинув за Батьківщину. Одним з таких Героїв РСР посмертно стала Шевцова Любов Григорівна. Це ім’я дівчини, активістки підпільного товариства «Молода Гвардія». У воєнний час відомості, передані із тилу ворога, були неоціненним внеском у перемогу від особи Любові Григорівни. Шевцову по-звірячому закатували в полоні, її катували більше місяця.

Аналогічна доля спіткала і знамениту донині дівчину-червоноармійця. Космодем’янська Зоя Анатоліївна закінчила свої дні у полоні, за примхою німецьких солдатів. Вона стала першою дівчиною Героєм, була удостоєна цього звання під час ВВВ. Нагородження вироблено після загибелі.

Віддавши своє життя, удостоїлася звання Героя Радянського Союзу Ковшова Наталія Венедиктівна, жінка-снайпер. На її рахунку більше двохсот фашистських солдатів. Полягла в бою, разом з подругою Марією Поліванової.

Ті, хто вижив, воліли не згадувати цей суворий час. Наочно описаний жіночий погляд на ВВВ у книзі «У війни не жіноче обличчя» Світлани Алексієвич. Твір став лауреатом Нобелівської премії в 2015 році.