“Трійка”
Серед картин Перова Василя Григоровича це чи не найтрагічніша і трогающее за серце твір. Інша його назва – “Учні майстри везуть воду”. Художник написав його в 1866 році. Форматно, це найбільша з робіт художника – розмір полотна становить 123,5 на 167,5 див.
У цій картині художник навмисно використовував похмурі, позбавлені яскравості, похмурі кольори. Троє дітей в обносках – два хлопчики і дівчинка, надриваючись, тягнуть бочку з крижаною водою. Діти змучені і виснажені непосильною працею. В обличчя їм б’є холодний зимовий вітер. Ззаду бочку підтримує і штовхає дорослий, обличчя якого нам не видно, збоку від дітей біжить пес.
Ось що написав про цей твір критик та історик мистецтв Ст. Ст. Стасов:
Хто з нас не знає «Трійку» Перова, цих московських дітлахів, яких господар змусив тягати по ожеледиці на санчатах величезний чан з водою. Всі ці дітлахи, напевно, сільські родом і тільки пригнані до Москви на промисел. Але скільки вони намучилися на цьому “промисел”! Вирази безвихідних страждань, сліди вічних побоїв намальовані на їх втомлених блідих личках; ціле життя розказана в їх лахмітті, позах, у важкому повороті їх голів, в змучених очах…
Ця картина зробила Перова “художником великої скорботи народної” і принесла заслужене звання академіка.
