Описи природи у Тютчева і Фета
Варто зробити короткий аналіз пейзажної лірики Фета і Тютчева. Вірші цих поетів просто просякнуті любов’ю до природи. Афанасій Фет особливо любив весну. Її прихід дуже впливав на душевний стан поета. Їй він присвятив вірші: “Ще весни запашної млість…”, “Весняні думки”, “Весняний дощ”.
Дві краплі бризнули в скло,
Від лип запашних медом тягне
І щось до саду підійшло,
За свіжим листям барабанить.
У Тютчева природа виступає живою істотою. Він показав її багатоликої і різноманітною, в постійному русі і зміні явищ. Поет яскраво показав, що всьому живому властиво протягом життя.
Не те, що мніть ви, природа:
Не зліпок, не бездушний лик —
У ній є душа, в ній є свобода,
У ній є любов, в ній є мова…
Перелік пейзажної лірики Тютчева великий:
- “Перший лист”.
- “Весняна гроза”.
- “Весна”.
- “Неохоче і несміливо…”.
- “В небі тануть хмари”.
- “Як веселий гуркіт літніх бур…”.
- “Є в осені первісної…”.
