Правила заповнення декларації
Підприємці, які користуються даним режимом, зобов’язані щорічно здавати в ФНС декларацію УСН. В неї включаються такі відомості:
- інформація про підприємця або компанії;
- правила розрахунку податкової бази;
- отримані доходи за рік роботи;
- витрати, які повинні бути обґрунтованими і подтверждающимися офіційними документами;
- вказується вирахування, якщо їм може скористатися підприємець;
- наводиться точна сума, сплачена фірмою або ІП у вигляді податку.
Допускається для заповнення даної документації користуватися спеціальними програмами, що значно спрощують процедуру формування декларації.
Нюанси сплати мінімального податку
Нерідко підприємці стикаються з відсутністю прибутку. У цьому випадку вони можуть здавати в ФНС нульову декларацію, але при цьому сплачується мінімальний податок при «Доходи мінус витрати». Його розмір дорівнює 1% від усіх грошових надходжень від бізнесу.
Різниця між стандартним податком і мінімальним може включатися у витрати майбутніх періодів компанії.
Мінімальний збір розраховується тільки в кінці року, так як при розрахунку авансових платежів відсутня можливість визначити, чи буде прибуток від діяльності компанії у кінці податкового періоду. Тому щоквартально необхідно розраховувати авансові платежі, для чого з чистого прибутку визначається та сплачується 15%. В кінці року можна визначити, який точно податок доведеться платити: стандартний або мінімальний. Якщо з’ясовується, що потрібно сплачувати мінімальний збір, то він може зменшуватися на раніше перераховані авансові платежі. Якщо зовсім такі платежі перевищують мінімальний податок, то його можна не сплачувати.
Тому навіть якщо у ІП або фірми відсутня офіційна прибуток, все одно доведеться перераховувати в ФНС певний мінімальний розмір збору. Він був введений відносно недавно, причому основною причиною його застосування виступало те, що багато підприємці навмисно користувалися режимом, щоб складати нульову декларацію та не сплачувати у ФНС якісь кошти.
