Коли планова економіка змінилася ринкової, рівень і якість суспільного добробуту різко впали. Цьому процесу сприяли численні та різноманітні фактори: закривалися підприємства з масовим зникненням робочих місць, декілька разів проходили грошові реформи, включаючи девальвацію, проведена абсолютно грабіжницька приватизація, плюс до всього народ як мінімум тричі втрачав всі накопичення з-за фінансової політики держави.
Як це пояснювали народові
Всі найпопулярніші ЗМІ говорили і говорять в один голос (виключення і тепер настільки рідкісні і так мало значать, що навряд чи можна сприймати їх попередження серйозно): “В умовах переходу до ринкового регулювання економіки вся господарська діяльність держави була спрямована на досягнення єдиної мети – підвищити планку суспільного добробуту, і цей процес вже не тільки розпочався, але в даний момент можна підводити деякі підсумки. Населення вже тепер, через тридцять років, в принципі, може сповна задовольняти всі свої основні потреби, які постійно зростають кількісно і якісно змінюються на краще”.
Практично ніколи не береться до уваги така взаємозв’язок, як потреби окремого індивідуума і суспільства в цілому. Суспільного добробуту країна досягла, здається, лише у звітах. Жодна з доконаних реформ не пішла на користь основної маси населення. Довго можна говорити про непомірні запити ЖКГ, про розвал медицини і падіння рівня освіти.
Пенсійна реформа – це величезний удар по абсолютно усім верствам населення, крім, звичайно, горезвісних “двох відсотків”, у яких все добре. Це теж в ЗМІ намагаються піднести як необхідні кроки до підйому суспільного добробуту. Однак тепер цим навряд чи можливо когось обдурити.
