Британська колонізація
У листопаді 1819 року британці зробили експедицію проти Аль-Касімі під командуванням генерал-майора Вільяма Кейра Гранту, що прямував в Рас-ель-Хайма з взводом з 3 000 солдатів за підтримки ряду військових кораблів. Англійці зробили пропозицію Саїд бен Султана з Маската, запропонувавши йому стати правителем Піратського Узбережжя, якщо він погодиться допомогти британцям в їх експедиції. Він послав військові сили у розмірі 600 чоловік і двох кораблів. Варто сказати, що саме з тих пір країна так і не врегулювала територіальні суперечки з договірним Оманом. Так, всередині території ОАЕ з тих часів знаходиться оманську ексклав.
Після падіння Рас-ель-Хайми і остаточної здачі форту Дайя, британці встановили гарнізон в Рас-ель-Хайме з 800 сипаїв і артилерії, перш ніж відвідати Джазірат Аль-Хамра, який був визнаний покинутим. Вони продовжили руйнувати укріплення і великі судна Умм-Ель-Кайвайна, Аджмана, Фашта, Шарджі, Абу-Хейла і Дубая. Десять суден, які сховалися в Бахрейні, також були знищені.
В результаті цієї кампанії в наступному році був підписаний мирний договір з усіма шейхами прибережних громад – так званий «Генеральний» морський договір 1820 року.
