Основні риси стилю
Наївне мистецтво внесло значний внесок у художню культуру багатьох країн і народів. Спробуємо виділити найголовніші риси цього художнього стилю. Насамперед до них відносяться:
- відсутність професійних (академічних) навичок малюнка;
- яскравість кольорів і образів;
- відсутність лінійної перспективи;
- площинність зображення;
- спрощена ритмічність;
- яскраво виражені контури об’єктів;
- узагальненість форм;
- простота технічних прийомів.
Варто зазначити, що твори наївного мистецтва вельми різноманітні за своєю індивідуальної стилістики. Проте майже всі вони оптимістичні і життєрадісні по духу.
Географія наївного мистецтва
Переважна більшість відомих художників-наивистов – це звичайні люди, що живуть у селах чи невеликих містечках. Як правило, вони заробляють на життя фізичною працею, а творять – у вільний від роботи час. Нерідко пристрасть до малювання прокидається в дорослому чи похилому віці.
Наївне мистецтво зародилося у Франції, але потім придбав небувалу популярність за океаном – у США. Ще в кінці XIX століття картини наивистов в цій країні збирали для музейних та приватних колекцій. У Росії ж цей напрям почав серйозно розвиватися лише у 80-90-ті роки минулого століття.
Розповідаючи про наївному мистецтві, не можна не згадати про так звану Хлебинской школі. Це умовна назва для декількох поколінь селянських художників з села Хлебине, що на півночі Хорватії. Біля витоків Хлебинской (Подравской) школи стояв, як не дивно, академічний художник Крсто Хегедушич (1901-1975). Її майстри довели до досконалості техніку малювання по склу. Для Хлебинской живопису характерні мотиви з повсякденного сільського життя.
