Для чого нам це потрібно?
Православна церква – єдиний організм. Коли людина пошкодить палець, він намагається вилікувати рану, звертається до лікаря, приймає ліки і знеболюючі. Коли боляче, всі звичні справи відходять на другий план.
Також і в Церкві. Зараз на Україні все частіше відбуваються гоніння православних людей. Спалюють храми, знищують святині, оголошують кліриків поза законом. У нашого “тіла” відрізають “руку”. Тому православні всього світу, що знаходяться в “тілі” Церкви не можуть залишатися осторонь і не втомлюються вимовляти молитву про мир на Україні
Молитва преподобного Єфрема Сиріна про повернення мирних часів:
Куди біжу від Тебе, Господи наш? В якій країні сховаюся від обличчя Твого? Небо — Престол Твій, земля — підніжжя Твоє, море — Твій шлях в потойбічному світі — панування Твоє. Якщо вже близький кінець світу, то не без щедрот Твоїх нехай він.
Знаєш Ти, Господи, що неправди наші великі. І ми знаємо, що великі щедроти Твої. Якщо не умилостивят Тебе щедроти Твої, загинули ми через беззаконня наші. Не залиш нас, Господи, Господи, тому що куштували ми Плоть і Кров Твою.
Коли справи кожного зазнають випробування перед Тобою, Господи усіляких, це останнім часом, не відверни, Боже, Твого лиця від сповідували святе ім’я Твоє. Отче, Сине і Душі Святий Утішителю! Спаси нас і збережи душі наші!
Благаємо благість Твою, Господи, відпусти нам провини наші, презри беззаконня наші, відкрий нам двері щедрот Твоїх, Господи! Так приидут до нас часи мирні, і за щедрот Твоїх милостиво прийми молитву нашу, тому що каються, Господи, Ти отверзаешь двері.
Росія вже бачила цей страшний сценарій в 1937 році. За масове винищування священнослужителів, руйнування храмів і монастирів, за осквернення святинь до нас прийшли фашисти. У цій війні нас стало менше на 27 мільйонів чоловік. Офіційні дані свідчать, що втрати серед військовослужбовців склали майже 12 мільйонів мирного населення – понад 13. Загибель наставала від голоду, хвороб, навмисного винищення, полону, обстрілів і відсутності медичної допомоги.
До кінця війни Радянський Союз збіднів на 30 % національних багатств. Тим, хто вижив, довелося ще гірше: країна ударними темпами відбудовували заново міста і села. Повстати з попелу, наче птах фенікс, допомогли жінки, діти і підлітки, ветерани.
Схожі події розгортаються в наші дні в братській державі. Спочатку революція, майдан з таким знайомим гаслом: “Влада народу, землю селянам”. Тепер винищення православного духовенства і парафіян. Вже зараз у країні переважають націоналістичні настрої, збираються мітинги і факельні ходи. Що далі? Ще одна Велика Вітчизняна Війна, тільки тепер з братами слов’янами? Будемо ж молитися про мир на Україні і на всій планеті, дотримуючись порад Патріарха. Допоможи нам, Господи!
