Суть революції Авирама і Ратнера
Молекулу передбачається розглядати як напівпровідниковий діод. Одна частина її виступає в якості донора електронів і є аналогом n-області діода. Друга частина виступає в якості одержувача електронів і відповідає p-області діода. При додатку напруги до країв молекули електрони почнуть переміщатися з одного її кінця до іншого. Додаток напруги з протилежним знаком буде перешкоджати переміщенню електронів.
На доказ своєї концепції американські вчені запропонували модель молекулярного випрямляча. Він являє собою окрему молекулу, в одному кінці якої протікає змінний струм, а в іншому – постійний.
Незважаючи на те, що цю пропозицію було опубліковано в журналі Time, наукове співтовариство в той час виявила до нього мало інтересу. І тільки в кінці 70-х років минулого століття інтерес до цієї теми проявив хімік науково-дослідної лабораторії ВМС США Форест Картер.
