Стародавня цивілізація
Сьогодні древнє місто, вік якого варіюється від 4000 до 4500 років, відноситься до провінції Сінд, що є територією Пакистану. За мірками 2600 року до н. е., Мохенджо-Даро не просто великий, але один з найбільших міст Індської цивілізації і, судячи з усього, колишня її столиця. Він – ровесник Стародавнього Єгипту, а про рівень його розвитку свідчить ретельно продуманий план забудови і мережа комунікацій.
З якоїсь причини місто було раптово покинутий жителями майже через 1000 років після свого заснування.
Мохенджо-Даро і Хараппа мають суттєві відмінності порівняно з більш ранніми культурами, а також з тими, що утворилися пізніше. Ці міста археологи відносять до зрілої харапською епохи, своєрідність якої вимагає особливого дослідницького підходу. Найгіршим було б “втиснення” цивілізацій Мохенджо-Даро і Хараппа в рамках офіційного історичного шляху розвитку, невід’ємною частиною якого є теорія Дарвіна.
