Як вираження знайшло популярність у нашій країні?
«Співучість є в морських хвилях…» – це рядок з пісні або поеми. Так називається вірш Ф. В. Тютчева. Твір балансує на грані двох жанрів – елегії і лірики. Воно наповнене філософським роздумом про сутність людини, про те, де його місце в навколишньому світі і яка роль у всьому, що відбувається навколо.
Тютчев написав цей вірш в один з найбільш непростих періодів свого життя. Поет тужив про втрату коханої, а крім цього, почав відчувати проблеми зі здоров’ям. В цей же час, тобто в XIX столітті в Росії був великий інтерес до філософської думки. Зрозуміло, серед творчих, інтелігентних і просто думаючих людей були затребувані не тільки праці співвітчизників. Великий інтерес викликали роботи, роздуми і дослідження західних вчених, як сучасників, так і тих, що жили раніше. Звичайно ж, серед них були і праці Блеза Паскаля. Звичайно ж, без всякого сумніву, Федір Іванович Тютчев був з ними знайомий.
Фактично твір Тютчева дуже співзвучно роздумів Паскаля. В ньому йдеться про драматизм, характерному для дисонансу самовідчуття людини і його об’єктивного фізіологічного місця в навколишньому світі. Поет піднімає ті ж питання, що і французький філософ. Однак, Тютчев не дає на них однозначної відповіді. Твір російського поета закінчується риторикою, питанням.
Але зрозуміло, фраза «мислячий очерет» міцно увійшла в російську лексику зовсім не завдяки співзвучності викладених у вірші думок і антитез із змістом і суттю роботи французького вченого. У творі Тютчева просто вживається саме це визначення природи людини. Вірш завершує рядок «І нарікає мислячий очерет?».
