Любомир Врачаревич – засновник реального айкідо

Майже кожен видатний майстер східних єдиноборств прагне створити свою школу, а якщо вийде, і новий стиль. Любомир Врачаревич став засновником реального айкідо, яке за задумом творця повинно було стати бойовим єдиноборством. На відміну від класичного стилю, він може застосовуватися для самооборони в повсякденному житті.

Знайомство з айкідо

Народився Любомир Врачаревич 6 травня 1947 року в невеликому хорватському містечку Вараждін. З дитячих років він займався різними видами спорту, майже скрізь досягаючи непоганих результатів. Хлопчик отримав місце у воротах молодшої футбольної команди “Хайдук” з міста Спліт, виграв чемпіонат Сербії з плавання, також спробував себе у водному поло та метанні списа у знаменитій команді “Партизан”. Але особливих успіхів досяг у східних єдиноборствах, досягнувши майстерного рівня в дзюдо.

У 1968 році, коли він разом з кількома друзями стежив за порядком на молодіжній дискотеці, група хуліганів затіяла бійку. У зав’язалася звалищі один з них зумів поранити Любомира. В цей вечір хлопець прийняв рішення, що він більше нікому не дозволить себе вдарити. Разом з друзями-дзюдоїстами він почав самостійно вивчати айкідо. Любомир Врачаревич також деякий час займався і дзю-дзюцу.

Осягнення майстерності

У перший рік тренувань йому дуже пощастило, в Італії приїхав один з найбільших майстрів айкідо того часу Хіросі Тада. Врачаревичу вдалося зібрати гроші на поїздку в Рим, де повинен був проходити п’ятнадцятиденний семінар для шанувальників цього єдиноборства. На початківця адепта айкідо тренування сенсея справили надзвичайне враження. Він старанно запам’ятовував всі прийоми, які демонстрував майстер.

Повернувшись додому, в 1969 році Любомир організував свій перший клуб “Първи Врачар” в центрі бойових єдиноборств в Белграді. Він з великим нетерпінням очікував наступного семінару Хіросі Тада, після якого запросив великих майстрів айкідо Хіросі Тада і Тошіо Німота приїхати в Югославію. Японські тренери з задоволенням приїхали в перший югославський айкідо-клуб. Семінари стали проходити регулярно в наступні три роки. Наполегливі тренування дали результат, в 1971 році Любомир Врачаревич отримав чорний пояс, здавши іспит на 1 дан айкідо.

Розвиток стилю

Любомир багато їздив по країні, пропагуючи новий вид єдиноборства. До 1972 році він організував більше двох десятків клубів по всій країні. Він першим в Югославії отримав диплом інструктора айкідо. З 1974 року почав організовувати клуби за кордоном, у тому числі в Австрії, Болгарії, Німеччини, Швейцарії, Греції, Румунії. Наступні роки в біографії Любомира Врачаревича були присвячені розвитку і пропаганді єдиноборства в Європі.

Він продовжив тренуватися у японських майстрів, в один із приїздів навіть деякий час навчався у Кіссемару Уесіби, сина засновника айкідо. В 1989 році за ініціативою майстра ґрунтується Союз айкідо Югославії, шеф-інструктором якого став Кэнью Шиміцу (8 дан). Японський майстер щорічно протягом десяти років проводив семінари в Белграді. Сам Любомир отримав до цього часу 5-й дан.

Створення стилю

Незвичайна техніка Любомира Врачаревича привернула увагу японців. Він не тільки використовував класичні прийоми, але і застосовував у ній багато своїх оригінальних напрацювань. Під час тривалої відрядження в Токіо Любомир відвідував школу Йосінкан. Диплом про проходження семінару йому вручив особисто її засновник Годзо Сиода, який був уже важко хворий. Крім того, його запросили відвідати Імператорський палац. Такої честі рідко удостоюються європейці. Під час візиту він поспілкувався з начальником імператорської охорони і потренувався з охоронцями.

В цей же час майстер почав залучатися до підготовки фахівців з армії і поліції. Перші роки він тренував охоронців югославських послів, потім президента Зимбвабве. А в 1982-1985 жив в Лівійській Джамахірії, де навчав підрозділи спеціальних сил і особисту охорону лідера країни Муаммара Каддафі.

У 1993 році він організував Світовий центр Реального айкідо (WCRA), який зараз працює в 26 країнах світу, включаючи понад 190 клубів. У новий стиль майстер включив ряд прийомів класичного айкідо, прибрав елементи японських традицій і філософії. У реальному айкідо Любомиром Врачаревічем були видозмінені деякі техніки та додані прийоми з інших видів єдиноборств.

Врачаревич помер у 2013 році на 67 році життя після тривалої хвороби.