Деякі звучні вираження інтуїтивно зрозумілі через використаних при створенні яскравих образів. Однак сучасникові завжди цікаво докопатися до першопричини, зрозуміти: левова частка – це якась частина від загального? Хочеться розібратися, вона відрізняється кількісно або якісно. Яким чином сформувалася дивовижна фраза, якщо на території Русі львів можна зустріти виключно в клітинах? Філологи припускають, що витоки знайдуться у грецькій культурі.
Чим лев краще інших?
Одним з можливих варіантів називають байку Езопа, присвячену поділу здобичі між звірами. В оригіналі провідна роль відводилася безпосередньо леву, хитру лисицю і працьовитому віслюкові. Згодом сюжет неодноразово повторювався за авторством:
- Тредьяковского;
- Сумарокова;
- Хемніца;
- Крилова;
- Лафонтента;
- Федра.
Зберігалися якісь обставини полювання, поділ якогось скарби, земель, їжі, а також основний персонаж – цар звірів. В первозданному вигляді не можна було говорити, багато це чи мало – «левова частка», оскільки фразеологізм максимально зближувався з поняттям «всі» і дорівнював 100%. В достатку був один герой, в той час як іншим випадав тяжку працю та злидні.
Що змінилося за століття?
Важливо відзначити, що смислове навантаження змінилася. Паралельно існує вираз Leonīna societas, воно ж «Левине співдружність» за мотивами все того ж твори Езопа. За ним ховається такий тип відносин, коли один учасник угоди отримує тільки прибуток, поки інший змушений одноосібно оплачувати всі збитки. Абсолютна несправедливість, відсутність навіть натяку на рівноправність. Але вийти з договору неможливо, оскільки «товариш» вибив такі умови по праву сильного.
З часом у досліджуваному словосполученні акцент змістився з позиції «забрати все у збиток іншим» в положення «отримати кращу або більшу частину». Якщо спочатку був суворо негативний підтекст, сучасну версію можна вживати практично в будь-якій ситуації. Зараз левова частка – це неабияка кількість різних показників:
- скарбів, доходу, акцій — у класичній інтерпретації;
- страждань, праці, кохання — в оновленій версії.
Так, спілкуючись з допомогою фразеологізму може заявити, що на виховання дітей йде половина сімейного бюджету. Або позначити психологічний, душевний стан матері, якщо з дитиною трапляється якась біда, адже саме на батьків припадає основне емоційне навантаження в кризовій ситуації.
Як правильно використовувати?
Необхідно запам’ятати нюанс із зміною смислів. У XXI столітті фраза доречна в будь-якому контексті, не обов’язково пов’язана з чимось поганим або ганебним, не асоціюється з несправедливістю. Але якщо читач загляне в класичну російську літературу, він повинен пам’ятати про негативної конотації звучного виразу, за яким раніше ховалася лише жадібність, хитрість і прагнення нажитися за рахунок слабкого.
