Повний або передній привід?
Багато автолюбителів за замовчуванням вважають, що повний привід краще за інших. На авторинку країни на частку кросоверів відведено 35 %, і це в умовах економічної кризи. Наявність постійного приводу багатьма автовласниками обґрунтовується необхідністю долати снігові замети, сирі ґрунтові дороги і бажання відчувати себе впевнено при їзді в зимовий час року. Однак на ділі все йде далеко не так, як здається на перший погляд: включати повний привід доводиться тільки пару раз за рік.
В межах міста їздити можна на моноприводе – головне, щоб автомобіль був “взутий” в якісну і надійну сезонну гуму. Електронні системи, викликають численні суперечки і допомагають стартувати на світлофорах, є всього лише блокуванням диференціала – емуляцією, керовані електронікою. Основне її завдання – зміна крутного моменту та його коригування щодо буксує осі. Відповідно, якщо автомобіль з провідною передньою або задньою віссю і гарною гумою не здатний подолати перешкоду, то і повному приводу не вдасться цього зробити. По суті, переваги повнопривідного кросовера перед передньопривідним зводяться до бажання автовласника, а на ділі практично не відчутні і часто зводяться нанівець електронними системами-помічниками.
А от недоліки повного приводу, навпаки, цілком реальні. Один з головних мінусів – за повний привід доведеться доплачувати, і чималу суму. Залежить від марки і моделі автомобіля, проте в середньому виходить в 100-200 тисяч рублів зверху. В подальшому – збільшення вартості щоденної експлуатації. Витрата палива у повнопривідної версії вище зважаючи більшого споживання потужності двигуна. Логічно, що зміст такого позашляховика в міських умовах загрожує додатковими витратами, а передньопривідний кросовер стає кращим, не поступаючись повнопривідним аналогам. Широкий вибір моноприводних автомобілів дозволяє вибрати кращий передньопривідний кросовер.
