Консолидируемый баланс: опис та порядок складання

Консолидируемый баланс є видом бухгалтерської звітності, яку заповнює практично кожне підприємство. За допомогою цього документа стає можливим узагальнити інформацію про майно організації, відстежити зміни в динаміці. На основі отриманої інформації приймаються поточні і стратегічні рішення в процесі управління підприємством. Що собою являє бухгалтерський баланс, а також основні принципи його складання будуть розглянуті далі.

Призначення балансу

Зведено-консолідований баланс являє собою різновид бухгалтерської звітності, що організація надає в ИФНС. Зібрана в ньому інформація дозволяє проаналізувати поточну діяльність компанії, а також скласти прогноз. Баланс складається за певний період (найчастіше рік). Це дозволяє відстежувати зміни в майновому стані організації в часі.

Консолидируемый баланс являє собою наступне:

• Майновий стан компанії.
• Відображення результату діяльності.
• Стан фінансів організації.
• Структура майна.
• Відображення зміни вартості організації.

Варто розуміти баланс як звітність, яка характеризує діяльність організації в цілому. Тому ця форма є головною, а також універсальної. Інші різновиди бухгалтерської звітності її доповнюють. Бухгалтерський баланс з цієї причини називають формою № 1. Це своєрідний стрижень, навколо якого групуються дані про результати роботи підприємства.

Консолідований баланс складають на певну дату. Зіставляючи дані в часі, можна відстежити динаміку майнового стану організації. Користувачами інформації, узагальненої в бухгалтерському балансі, є:

• ИФНС;
• власники організації;
• управлінці різного рівня;
• працівники фінансово-економічної служби;
• представники держстатистики;
• кредитори або інвестори;
• спонсори;
• контрагенти, партнери організації;
• представники адміністрації діяльності компанії.

На основі поточного складається прогнозний баланс. При цьому застосовується типова, законодавчо встановлена форма. Вона розглядається як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами. Але для підприємства може знадобитися формувати звітність не за стандартною формою. В цьому випадку дані представляють у трансформованій формі. Це дозволяє детально розглянути результати поточної діяльності. На основі отриманої інформації управлінці можуть прийняти відповідні рішення та конкретні заходи щодо поліпшення роботи організації. Дуже важливо знати порядок формування консолідованого бухгалтерського балансу.

Різновиди форм балансу

За стандартною, загальноприйнятою формою складається консолідований баланс. Облік і звітність дають змогу отримати потрібну інформацію як для внутрішніх, так і зовнішніх користувачів. Офіційні дані надаються в ИФНС. Для цього інформація узагальнюється та надається у встановленій формі.

Для внутрішнього використання організація може створювати звіт модифікованого типу. Але це не означає, що інформація буде надаватися в керуючі органи в такому вигляді. Модифікована форма балансу потрібна виключно для внутрішнього користування. Вона змінюється в залежності від призначення звітності і може бути такою:

• Дані беруться або на певну дату, що дозволяє сформувати сальдовий баланс, або за оборотами за певний період (оборотний баланс).
• Вихідні дані можуть бути інвентарними або обліковими. Вибір методики узагальнення залежить від призначення звіту.
• Дані можуть мати розшифровку у вигляді регулюючих статей. До таких відносяться амортизація, націнка і резерви. Звіт може бути складений і без цих статей.
• Можна складати баланс тільки для одного виду діяльності організації.
• Форма може бути повною або скороченою.
• Баланс – це рівність, яка може бути складено між майном і сумою капіталу і зобов’язань. В деяких випадках враховується тільки позиковий капітал. Власні ресурси при складанні звіту не враховуються. У стандартній формі враховують як капітал, так і зобов’язання компанії.
• Звіт може бути складений як по одному підприємству, так і по кільком організаціям. Як скласти консолідований баланс по групі компаній, існує певна методика. У цьому випадку масштаб узагальнення буде більше.
• Баланс може створюватися для певної події. Це може бути ліквідаційний або вступний звіт, а також розділовий або об’єднавчий баланс.
• Крім того, майнове відображення стану компанії може складатися для попередньої оцінки, розробки прогнозу. Баланс може бути проміжним або остаточним.

Консолідований баланс являє собою узагальнюючий звіт для декількох підрозділів однієї компанії або групи організацій. Підходи до заповнення цієї форми зберігаються незалежно від підходу до відображення зведеної інформації.

Абревіатури та терміни

Складаючи консолідований баланс групи компаній, бухгалтери враховують рекомендації, представлені в наказі Мінфіну РФ від 02.07.10 № 66н. Тут затверджена повна форма з виділеними статтями. Їх рекомендується виділяти, якщо на підприємстві є відповідні дані. По тим розділам, по яких інформація відсутня, статті не виділяються. Якщо потрібно, в балансі відображаються додаткові дані, які збільшують достовірність звітності.

У бухобліку часто застосовуються певні терміни та абревіатури. Їх потрібно знати, щоб розуміти, про яку інформацію йде мова. До найчастішим абревіатур, які застосовуються при складанні консолідованого балансу банка чи підприємства, є:

Одним з найбільш важливих термінів консолідованого балансу, який повинен знати кожен бухгалтер, є частка меншості. Звітність може створюватися для кількох підприємств.

У консолідованому балансі частка меншості являє собою частину майна дочірнього підприємства в загальному капіталі організації. Вона належить міноритарним акціонерам. Група цих власників не може впливати на управління діяльністю компанії, так як знаходиться в меншості.

Варто відзначити, що часток меншості називають капітал тих акціонерів, які вклали свої ресурси в дочірню компанію, не пов’язаний прямо з материнською організацією. Такі засоби зазначаються у зведеному балансі як статтю власного капіталу або зобов’язання з невизначеним строком.

Загальні принципи складання звіту

Консолідований баланс групи підприємств або окремих виробничих підрозділів складається, в першу чергу, за стандартною формою. Вона може мати примітки до кожної статті. Підприємство вирішує самостійно, чи потрібна ця графа в звіті. Найчастіше її застосовують при наявності відхилень від стандартного бланка, затвердженого Мінфіном.

У деяких випадках баланс складається за спрощеною формою. Її застосовують деякі юридичні особи, які відповідають певним вимогам. У цьому випадку інформація подається у відповідному вигляді. Баланс поділяється на розділи, а графа приміток відсутня. При цьому у спрощеній формі деякі статті об’єднані для укрупнення показників.

Існують певні правила щодо заповнення бухгалтерського балансу. Вони представлені в ПБО 4/99. Ці правила затверджені Мінфіном РФ від 06.07.99 № 43н. Основними з них при складанні консолідованого балансу є:

Загальні правила заповнення

Зведено-консолідований баланс заповнюється на підставі даних про сальдо на рахунках бухобліку на дату його складання. При цьому важливо визначити точне призначення подібної роботи. У відповідності з цим складається зведений баланс.

Так як рахунки на підприємствах закриваються щомісячно, звітність складається з включенням всіх місяців поточного року. Найчастіше дані наведені в тисячах рублів. Якщо підприємство велике, баланс може бути складений у мільйонах рублів.

Структурою передбачено поділ звіту на інформацію про майно та капітал, за рахунок якого воно було профінансовано. В активі передбачені два основних розділи. Це необоротні (довгострокові) та оборотні (короткострокові) активи.

Пасив поділено на три основних розділи. Це довгострокові та короткострокові зобов’язання, а також власний капітал організації.

Рекомендації щодо заповнення

При заповненні форми потрібно керуватися певними розшифровками:

• Дані щодо вартості НМА і ОС зазначаються за вирахуванням амортизації.
• Інформацію по матеріальним і нематеріальним пошукових активів, НДДКР заповнюють тільки при їх наявності. Якщо вони є, то їх сума відображається за вирахуванням амортизаційних відрахувань.
• Якщо у компанії є фінансові вкладення, які можуть бути представлені виданими позиками, депозитами, вкладами в розвиток інших організацій, цінні папери відображаються в балансі за строками їх погашення. Вони повинні бути представлені в довгострокових і короткострокових розділах активу відповідно. При цьому з суми потрібно віднімати резерви, створені на випадок знецінення фінансових вкладень.
• Дані про відкладених податкових платежах, представлені в рядках необоротних активів і довгострокових зобов’язаннях заповнюють тільки за умови застосування ПБО 18/02.
• Інформація про запаси, що включає залишки матеріалів з ТЗВ, товарів, незавершеного виробництва, готової продукції, РБП зменшується на суму резервів, створених під знецінення ТМЦ. Також потрібно віднімати величину торгової націнки, якщо вона включена у вартість.
• Кредиторська, дебіторська заборгованість відображаються розгорнуто. Сума коштів, яка підприємству повинні контрагенти, постачальники, співробітники, фонди і т. д. повинна відображатися за мінусом резервів по сумнівним боргам. Також окремо враховуються фінансові вкладення.
• Відображати суму ПДВ з авансових платежів може по-різному. Це залежить від облікової політики, прийнятої на підприємстві.
• Грошові кошти відображаються в загальній сумі (валютні, готівкові, безготівкові). З неї віднімають депозити, які відображаються у рядках фінансових вкладень.
• Якщо в обліку є сума додаткового капіталу, її поділяють на два рядки. Її поділяють за принципом, чи пов’язана вона з переоцінкою майна.
• Нерозподілений прибуток (або непокритий збиток) в консолідованому бухгалтерському балансі є підсумком за загальне число років після реформації або складання першого балансу. Якщо ж проміжний звіт, потрібно складати результат попередніх років і суму, отриману за поточний період. При цьому у цьому рядку може відображатися негативний результат.
• У консолидируемом балансі дані про позикові кошти відображаються за строком, що залишився до погашення. За цією ознакою зобов’язання відображаються в різних розділах пасиву. Нараховані відсотки зазначаються у складі короткострокової заборгованості.
• За таким же принципом відображаються оціночні зобов’язання щодо резервів майбутніх витрат.
• У ДБП включають інформацію про цільове фінансування.
• У всіх розділах є рядок для відображення інших активів або пасивів. Тут вказуються дані, які не знайшли відображення в інших статтях.

Спрощена форма

При складанні консолідованого балансу може застосовуватися спрощена форма. При цьому деякі статті об’єднуються. Для них передбачені нові назви:

• У статті «Матеріальні необоротні активи» показується сума основних засобів, незавершених капітальних вкладень. У стандартному звіті її розбивають на «Матеріальні пошукові активи», «Нематеріальні пошукові активи», «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності», «Основні засоби».
• У статті «Нематеріальні, фінансові та інші необоротні активи» об’єднує суму НДДКР, НМА та незавершені вкладення в них, довгострокові фінансові вкладення, відстрочені податкові платежі.
• Суми короткострокових фінансових вкладень і ПДВ по придбаних цінностей, дебіторської заборгованості відображаються у статті «Фінансові та інші оборотні активи».
• Сума статутного, резервного, додаткового капіталу, викуплені акції своєї організації, переоцінка та нерозподілений прибуток відображені у статті «Капітал і резерви».
• В «Інших довгострокових зобов’язаннях зазначаються дані про відкладених податкових і довгострокових оціночних зобов’язання.
• Інформація про ДБП, короткострокових оціночних обставин вказана в «Інших короткострокових зобов’язаннях».

Керівництво щодо заповнення активу

Для формування консолідованого бухгалтерського балансу потрібні дані сальдо рахунків бухгалтерського обліку на звітну дату. Для цього потрібно наступна інформація:

• Щоб заповнити статтю «Нематеріальні активи», потрібно скласти суми залишків по рахунку 04, з якого віднімають суму рахунку 05. Не враховується при цьому рядок «Результати досліджень і розробок».
• Для статті «Результати досліджень і розробок» потрібно брати дані, відображені на рахунку 04.
• Дані про матеріальних і нематеріальних пошукових активи відображені на рахунку 08. Звідси треба відняти амортизацію, яка враховується відповідно на рахунку 05 і 02.
• Щоб заповнити рядок «Основні засоби», потрібно відняти із суми рахунку 01 кошти на рахунки 02. Також потрібно додати до отриманого результату витрати на капітальні вкладення на рахунках 07, 08.
• Рядок «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності» заповнюється на основі даних за рахунками 03, 02.
• Для статті «Фінансові вкладення» вибирається інформація про необоротні активи, термін погашення яких становить більше 12 місяців. Для цього беруться дані з рахунків 55 (для депозитів), 58, 73 (позики працівникам). Цю суму треба зменшити на резерви по довгострокових вкладень, які відображені на рахунку 59.
• Щоб заповнити рядок «Відкладені податкові активи» потрібно взяти дані залишку рахунку 10, 11, 15, 16, 20, 21, 28, 29, 41, 43-46, 97.
• «Податок на додану вартість по придбаним цінностям» заповнюється з рахунку 19.
• Щоб заповнити статтю «Дебіторська заборгованість», потрібно взяти суму сальдо рахунків 60, 62, 66-71, 73, 75, 76.
• «Фінансові вкладення (за винятком грошових еквівалентів)» заповнюються після вибірки в оборотних активах сум на рахунку 55, 58, 73.
• Сума статті «Грошові кошти та еквіваленти» відображена на рахунках 50-52, 55 і 57.

Керівництво щодо заповнення пасиву

Щоб заповнити пасив консолидируемого балансу потрібно зробити наступне:

• «Статутний капітал» відображається на рахунку 80.
• Стаття «Власні акції, викуплені в акціонерів» формується з рахунку 81.
• «Переоцінка необоротних активів» заповнюється після визначення сальдо за рахунком 83. Ці залишки належать до НМА та ОС.
• Щоб заповнити статтю «Додатковий капітал», також потрібно враховувати сальдо рахунку 83 (крім залишків по НМА, ОС).
• Стаття «Резервний капітал» заповнюється з рахунку 82.
• Щоб заповнити «Нерозподілений прибуток», потрібно визначити сальдо рахунки 84. Якщо ж формується проміжна звітність, беруть суми сальдо рахунків 84 і 99.
• Щоб заповнити рядок «Позикові засоби» сальдо рахунку 67 потрібно вибрати дані про довгострокової заборгованості (більш 12 місяців). При цьому проценти, які сплачує компанія, відображають в короткострокових пасивах.
• «Відстрочені податкові зобов’язання» заповнюють за даними рахунку 77.
• Статтю «Оціночні зобов’язання» вказують відповідно до сальдо рахунку 96.
• Щоб заповнити рядок «Позикові кошти» у консолидируемом балансі, потрібно отримати інформацію про залишки рахунки 66, 67.
• У «Кредиторської заборгованості» вказана сума сальдо рахунків 60, 62, 68-71, 73, 75, 76.
• ДБП вказані на рахунках 86 і 98.
• «Оціночні зобов’язання» формують із залишків рахунку 96, з якого вибирають дані короткострокових резервів.

Заповнення скороченого балансу

Щоб заповнити статті спрощеного балансу, потрібно керуватися певними правилами. Для кожної статті також беруть дані з бухгалтерських рахунків.

Щоб вказати правильну суму у статті «Матеріальні необоротні активи», потрібно визначити дані рахунків 01, 03. З них віднімають суму рахунку 02. Далі до отриманого результату треба додати суми рахунків 07, 08. Вони відносяться до необоротних активів.

У статті «Нематеріальні, фінансові та інші необоротні активи» входять суми рахунків 04, 05, до яких додають дані про рахунки 55, 58, 73. Також з отриманого результату віднімають суму резервів за рахунком 59, 09, 08.

У статті «Фінансові та інші оборотні активи» підсумовуються дані рахунків 19, 55, 58, 60, 62, 66-71, 73, 75, 76.

Щоб правильно вказати інформацію у статті «Капітал і резерви», потрібно підрахувати суму залишків на рахунках 80-84.

У статті «Інші довгострокові зобов’язання» відображено залишки коштів на рахунках 77, 96. Рядок «Інші короткострокові зобов’язання» підсумовують залишки рахунків 86, 96, 98.

Інші статті заповнюють за такими ж правилами, як і в стандартній формі.

При виконанні такої роботи труднощі виникають не тільки у новачків, але і досвідчених бухгалтерів, особливо при виникненні складної ситуації. Існують спеціальні програми, які заповнюють форму 1 в автоматичному режимі. Подібний результат вимагає перевірки з боку досвідченого бухгалтера. Це пояснюється особливостями настройки. Програму потрібно застосовувати у відповідності з особливостями фінансової політики організації. Вона вимагає попередньої правильної настройки.