Кавказький бранець
Після декількох років мирного життя, Василь Кочетков в складі Нижньогородського драгунського полку, що відправляється на Кавказ. Прославленому ветерану вже 58 років, але він як і раніше приймає активну участь у сутичках.
За рік служби на кавказькому театрі бойових дій його два рази поранили. Перший раз в шию навиліт і другий – у дві ноги, при цьому ліва гомілка була роздроблена. У 1845 році ветерана знову поранили в ліву гомілку в бою при аулі Дарго, і він був захоплений чеченцями. У полоні Василь Кочетков пробув майже десять місяців.
Коли рана зажила, йому вдалося втекти з гірського аулу, проявивши неабияку військову кмітливість і просто чудеса винахідливості. За цей подвиг він був нагороджений Георгіївським хрестом 4-го ступеня.
В 1849 році, після шести років, проведених на Кавказі, Кочетков відбуває зі своєю військовою частиною в Угорщину, на придушення визвольного повстання, спрямованого проти Австрійської імперії. Він взяв участь у вирішальній битві при Дебречине.
Після розгрому угорських військ, здає іспит на офіцерський чин (за вислугою років) та отримує звання підпоручика. Однак прославлений ветеран відмовляється від эполет, віддавши перевагу прості солдатські погони. На знак визнання його військових заслуг, він отримує право носіння срібного шеврона на рукаві мундира і офіцерського темляка на шаблю. Військовий йому встановлено оклад у розмірі 2/3 від окладу підпоручика. Наступні два роки, аж до 1851 року він служив при штабі корпусу.
