Д. Кервуд “Волоцюги Півночі”
Кервуд писав про себе: «Половину власного життя він провів у диких місцях, решту часу конспектував побачене». Справа в тому, що нащадок індіанців, що вийшов з племені мохоков вздовж і впоперек виходив Північну Канаду. З лісових нетрів автор притягнув безцінні трофеї. Як ви здогадалися, це розповіді про природу і тварин. Так, знаменита історія про дружбу цуценя і ведмедика — це зовсім не метафора і не алегорія. Тут все справжнє, живе, правдиве.
Ш. Барнфорд “Неймовірна подорож”
Шейла Барнфорд, корінна канадка, вчилася щиро любити природу, тварин і писати про них у Кервуда і Сетона-Томпсона. Головні персонажі її книги — сіамська кішка і дві мисливські собаки. Герої відправилися на пошуки господаря. Їх мушкетерским девізом служила наступна фраза: «Один за всіх і всі за одного!», яку навіть сьогодні можна зустріти досить часто, особливо в шкільному віці. Відвага і вірність — саме вони ведуть волохату компанію через таку велику країну.
