Життя православного священика Данила Сисоєва була короткою. Він помер у віці 35 років, будучи смертельно пораненим з пістолета невідомою людиною в масці. Сталося це в храмі апостола Фоми в Москві, де він кілька років до цього служив у сані ієрея. За життя він вів активну місіонерську й церковну діяльність, багато потрудившись для поширення православного вчення, палким прихильником якого був. Він невпинно розмовляв з інакомислячими, викладаючи їм тлумачення християнських істин і Священного писання. Проповіді Данила Сисоєва залишили в серцях сучасників помітний слід і внесли величезний внесок у церковне життя країни. А його трагічна загибель стала приводом для однодумців і братів по вірі приписувати йому вінець мучеництва і пророкувати його канонізацію в майбутньому.
Біографічні відомості
Народився Сисоєв в Москві в 1974 році. У чотирнадцять років серйозно захопився православними ідеями, а в 1991 році поступив у духовну семінарію. Незабаром, проявивши велику старанність у вивченні православних істин і церковних канонів, він уславився їх великим знавцем, що відзначали згодом усі, хто слухав проповіді Данила Сисоєва. Саме в ці роки він перейнявся переконанням в істинності православ’я, і до кінця життя зберіг думка, що тільки догмати цього християнського течії здатні принести віруючим рятівну істину.
Рукоположення в диякони Сисоєва відбулося по закінченні їм семінарії в 1995 році. Але і після цього він продовжував своє православне освіту в академії, невтомно підвищував інтелектуальний рівень. Він проповідував, вів бесіди і дискутував з інакодумцями. Незабаром удостоївся нового духовного звання, став ієреєм.
Церковна діяльність
Ієрей Данило Сисоєв, проповіді якого не обмежувалися рамками церковних служб, а тривали на організованих ним диспутах з іновірцями, в радіоефірах і телепередачах, був висвячений в нове духовне звання в 2001 році, після чого направлений в Ясеневі в храм Петра і Павла на посаду клірика. Він свято вірив у Священне писання, не допускаючи вольностей в його тлумаченні, про що невпинно говорив у бесідах зі своєю аудиторією.
Ставлячись з великою повагою до пророкові Даниїлу – своєму небесному покровителю, Сисоєв приступив до зведення храму на його честь у Москві в 2003 році. Пізніше тут виникла ціла церковна громада, відкрилися іконописна і співоча школи, місіонерські курси, які продовжували свою дію і після смерті засновника. З листопада 2006 року Сисоєв служив у храмі, освяченому на честь апостола Фоми в Москві. У цієї тимчасової дерев’яної церкви (вона на фото нижче) Сисоєв відкрив курси для підготовки місіонерів. Так склалися обставини, що саме тут, на Кантемирівській, він був застрелений три роки.
Місіонерська діяльність
Проповіді священика Данила Сисоєва мали не тільки активний, але й творчий характер. Одна з форм спілкування з аудиторією – вулична розмова, для православ’я не зовсім нетипова, стала важливим напрямком у його діяльності. Він займався духовним просвітництвом неформалів, дискутував з мусульманами, брав сердечне участь у реабілітації жертв сектантства і окультизму.
Сисоєв вкрай негативно ставився до йоги. Він вважав карате, східні та латиноамериканські танці заняттям несумісним з істинним православ’ям, і тому, як священик, відмовляв своїх парафіян від цих видів діяльності. Він активно сперечався з прихильниками еволюційного вчення і тими з побратимів по вірі хто, бажаючи популяризувати Святе письмо, намагався підігнати його під різні псевдонаукові теорії» про самозародження Всесвіту. Він не вважав за потрібне вносити в старі біблійні уявлення нові зміни, так як це спотворювало їх раннє тлумачення і змінювало їх первісний зміст.
Звернення до православ’я мусульман
Особливе місце у своєму миссионерстве він відводив зверненням татар і чеченців у православ’я. Так як мати його була татарка, а прадід – муллою, він відчував для себе в цьому необхідність. Враховуючи вищеописані його переконання, вперту віру в православні догми і цілеспрямованість характеру, не дивно, що він нерідко дозволяв собі про іслам самі різкі висловлювання. З цієї причини за свої проповіді і лекції Данило Сисоєв часто піддавався нападкам, погроз, різкій критиці з боку мусульман. Згідно з найпоширенішою версією, ця обставина і стало приводом до його вбивства, адже злочинець, за словами очевидців, був «неросійським», який промовляв з характерним акцентом.
«Літопис початку»
В книгах Даниїла Сисоєва проповіді, бесіди і тлумачення ним християнських істин доповнені та викладені досить докладно. Звичайно, його погляди відрізнялися безкомпромісністю, що, до речі сказати, відлякувало багатьох.
Одним з його праць, отримав широке поширення і викликав безліч запеклих суперечок, є «Літопис початку». У книзі стверджує створення світу Богом і невіддільність цього факту від справжнього знання, колись розірваного численними помилками і «псевдонауковою міфологією». А самого акту творіння автор у своїй роботі дає виключно традиційне богословське тлумачення в первозданному біблійному вигляді, всупереч твердженням опонентів, заперечують, що світ можливо створити за сім днів. Але сам отець Данило вбачав у цьому сумнів божественне всемогутність.
Книга оголошує замаскованої брехнею будь-які докази еволюції. На думку Сисоєва, вони – лише прагнення прихильників самозародження Всесвіту уявити бажані факти за дійсність.
Про хрещення
Написання книги «Спасуться нехрещені?» стало наслідком бесід автора з зазначеного питання з багатьма віруючими і зацікавленими особами, зустрічається їм в місіонерській практиці. Дана тема незмінно поставала у дискусіях і проповідях батька Данила Сисоєва, які стосувалися посмертної долі всіх людей.
З цього питання він, як переконаний християнин, незмінно займав безкомпромісну позицію, яка повністю відповідала Священному писанню. Більше того, він стверджував, що всі неправославні, без сумніву, потраплять у пекло, що знову ж таки викликало запеклі суперечки і нападки. Сисоєв писав, що віддалившись від Бога, будь грішник втрачає здатність боротися з гріхом. І щоб отримати спасіння і життя вічне, йому слід прийняти Христа і хреститися за православним звичаєм, іншого шляху немає.
У своїй книзі автор засуджує світську культуру, в творах якої нерідко виправдовується будь-порок, підносяться людські пристрасті, а добро зображується невміло і виглядає надуманою, штучною. Все це відбувається, як стверджував Сисоєв, через нерозуміння людьми, незнання ними істинної чесноти, і про внутрішнє зло, яке перебуває всередині них.
Полеміка з іновірцями
Боротьба з сектантством і християнськими псевдовченнями посідала чільне місце у проповідях Данила Сисоєва. Він порівнював їх з нальотом бруду, яка залишається навесні після танення снігу. Застосовуючи це порівняння, він мав на увазі звільнення православ’я від зимової холоднечі комунізму.
У роботі «Антропологія Адвентистів Сьомого дня, свідків Єгови» він докладно викладає свої погляди на дві зазначені у назві і досить поширені на сьогоднішній день секти. У своїй книзі він говорить про те, що иеговистам і адвентистів не властиві ні талант систематизації, ні тим більше богословський геній. А про хибність їхніх навчань красномовно свідчать факти: бездарність і гріхи їх керівників, невміння їх зв’язно викладати свої погляди, і численні нездійснені пророцтва, які віщують день від дня новий кінець світу.
Про мусульманстві
Активні проповіді Данилом Сисоєвим проводилися не тільки на православних службах та на вулицях, але і в соціальних мережах. Однією з тем його відеолекцій, поширених в інтернеті, був критичний розбір ісламського віровчення. Посмертно одновірцями батька Данила створена також друкована версія цих проповідницьких бесід, видана під назвою «Іслам. Православний погляд». У своїх лекціях Сисоєв аналізує життя пророка Мухаммеда з точки зору реальних фактів, а також під містичним кутом, показує вигідні відмінності християнського віровчення від мусульманства, намагаючись говорити аргументовано і підкріплювати свою думку численними цитатами та відомостями з різних джерел.
Продовження місії
Православні, висловлюючись стосовно смерті Сисоєва, що сталася в 2009 році 20 листопада, люблять говорити: якщо людину вбили, значить, слово цього яскравого талановитого оратора, його бесіди, проповіді та книги разили ворогів християнства в найболючіше місце. Юлія Сисоєва, вдова священнослужителя, після загибелі чоловіка продовжила його справу, бажаючи в благодійності і миссионерстве довершити всі його починання і проекти.
Посмертна місія батька Данила Сисоєва відбувається і сьогодні. Його слово живе в книгах і відеолекціях. Його називають мучеником за віру. А слухаючи його голос, величезна кількість людей долучаються до християнських істин, хоча далеко не всі приймають його погляди. Багато священиків, натхненні його прикладом, проводять православні проповіді на вулицях, переводять його книги на інші мови, міняючи долі людей. Вище на фото представлені учасники одного з зльотів православних місіонерів – послідовників Сисоєва.
