А немає ще складніше?
Реальний живий мова завжди різноманітніше умовної норми, визначеної вченими. У засобах масової інформації можна зустріти згадки про те, що в самому складному китайський ієрогліф 57 рис. Такий ієрогліф дійсно існує, хоча він не зафіксований у словниках і не має свого символу в кодуванні Юнікод. Їм позначається різновид локшини, представленої в кухні однієї з північних провінцій – Шаньсі. Читається ієрогліф “бян”, з висхідною інтонацією – такого слова не існує в стандартному китайському. Народна фантазія пропонує цікаві трактування походження назви страви. За однією з версій, “бян” зображує звук, з яким тісто для майбутньої локшини гепається на стіл, коли його розтягують. А красивий ієрогліф нібито придумав для господаря лапшичной вправний у каліграфії студент, якому не було чим заплатити за обід. Як би там не було, фактом залишається те, що звичайна селянська локшина завоювала популярність як серед ворогів, так і серед іноземців завдяки мудрому назвою.
До складу одного з найскладніших китайських ієрогліфів входять такі елементи, як “йти”, “діра/печера”, “слова, мова”, “рости”, “кінь”, “вісім”, “серце”, “місяць” і “нож” . Існують навіть пісеньки китайською мовою, які об’єднують всі ці слова в подобу історії тільки для того, щоб запам’ятати, як пишеться назва страви.
Крім локшини бян, є ще кілька цікавих претендентів на входження в список найбільш складних китайських ієрогліфів.
Ієрогліф “нан” (вимовляється зі спадною інтонацією) означає закладеність носа. Ліва частина має значення “ніс” (鼻), права – “закривати”(囊). У загальній складності 36 рис.
