Географічні особливості
Заповідник займає територію найвищій частині Кавказьких гір і всієї Росії. До його складу, крім Казбека і Ельбрусу, входять всі інші “п’ятитисячник” Північного Кавказу. Найвищою точкою заповідника є вершина Дих-Тау (5204 метрів), а найнижча знаходиться на висоті 1800 метрів над рівнем моря.
У Кабардино-Балкарській високогірному заповіднику є безліч льодовиків (256), загальна площа яких у сукупності становить приблизно 61 % заповідної території. Сюди входять і сусідні скельні виходи нивального неживого пояса.
Через всю територію охоронної зони протікають численні річки, що беруть початок від льодовиків. Найбільші річки заповідника – Черек Балкарський, Чегема і Черек Безенгийский, що починаються з льодовиків Головного хребта Кавказу.
У кліматичному плані заповідник належить до високогірній зоні Великого Кавказу. Температурний Режим визначається особливостями циркуляції атмосферних мас і досить великим діапазоном висот. Мінімальна температура на висоті 2 кілометри становить -30 ºС, а в місцях більш високих (4000 метрів і далі) – -50 ºС. Найтеплішим місяцем є липень (середня температура повітря +13 ºС).
