Серед культових режисерів двадцятого століття багато, як зараз прийнято говорити, “топових” імен. Одне з них – Жан-Люк Годар, відомий франко-швейцарський кінорежисер. Що він зняв? Чим відомий? Про що його найбільш значущі картини? Про все це ми розповімо в нашій статті.
Біографія
Неможливо познайомитися з роботами майстра і перейнятися їх духом без розуміння, яка він людина. Коротко розповімо про Жан-Люку Годаре і найбільш важливі події в його житті.
Майбутній кінорежисер з’явився на світ у Парижі в грудні 1930 року. Батько його був французом, мав власну клініку, працював лікарем. Мати походила з сім’ї швейцарських банкірів. У дитинстві Жан-Люк встиг пожити спочатку в Парижі (перші чотири роки), потім у Швейцарії (до шістнадцяти років), а потім знову повернутися назад у Францію. У 1946 році він поступив в ліцей Бюффона, він захопився кіно та літературою. Іспит в престижному ліцеї він провалив і повернувся до батьків у Швейцарії. У 1949 році він поступив в Сорбонну, вивчав антропологію.
Приблизно з шістнадцяти-сімнадцяти років Жан-Люк і почав цікавитися кінематографом. Він вивчав відповідну літературу і намагався сам займатися літературною діяльністю, ходив в кінематографічні клуби, з 1951 року почав писати статті про кіно.
Годар – кінорежисер
У кінематографі Годар, фільмографія якого на сьогоднішній день налічує більше сімдесяти фільмів, дебютував у 24 роки, знявши короткометражку “Операція бетон”. Перший повнометражний фільм у початківця режисера вийшов шість років потому.
Годар є творцем нової хвилі – особливого напряму в кінематографі, яке простежується вже в самих ранніх його роботах. Його особливість полягає у відмові від звичного в той час стилю зйомки, який вже вичерпав себе, і в непередбачуваності оповідання. Примітно, що саме колишні кінокритики або журналісти (як, власне, і сам Годар), які почали працювати кінорежисерами, обирали для себе подібне напрям. Жан-Люк був першим. За ним пішли інші.
Його фільми розповідають, як правило, про соціально-психологічні проблеми суспільства, про тоталітаризм, технократії, взаєминах з мистецтвом, про пропаганду. З повним списком режисерських робіт Годара можна без зусиль знайти в інтернеті. Ми розповімо про деякі найбільш масштабних і значущих його роботах.
“На останньому диханні”
Цей фільм став дебютною картиною режисера-початківця. Він займає у фільмографії Годара особливе місце, оскільки саме з нього почався відлік стрічок “нової хвилі”.
Картина вийшла на екрани в 1960 році. Головну роль у ньому виконав культовий актор Жан-Поль Бельмондо. Сюжет простий: молодий злочинець на ім’я Мішель, тікаючи від погоні, вбиває поліцейського. Він ховається у своєї подружки, журналістки Патриції. Вона знає, чим промишляє коханець і допомагає йому, хоч не може до кінця позбутися думки, що це незаконно. Парочка займається крадіжкою автомобілів і мріє виїхати в Італію, але поліція висить у них на хвості.
Знімали стрічку роком раніше. Весь процес зайняв всього місяць. Грошей на картину практично не було, часто використовували підручні засоби і те, що вдавалося знайти. Так, для динамічного руху камери, наприклад, пристосували звичайну інвалідну коляску. На всьому, на чому можна було, намагалися економити: використовували ручну камеру, не підключали штучний світ, задовольняючись природним освітленням. “На коліні” і писали сценарій – буквально перед початком робочого дня. Багато імпровізували по ходу зйомок, ось чому стрічка створює атмосферу цілковитої безпосередності і непередбачуваності.
Якщо говорити про особливості цієї картини, то це різка зміна сцен (досягнута обрізанням кадрів на початку і в кінці при монтажі), а також те, що актори часто спеціально, дивляться саме в камеру, тим самим нагадуючи глядачеві, що перед ним – всього лише кіно.
Монтаж фільму на багатьох іменитих режисерів того часу, включаючи радянських, справив незабутнє враження. Так, Тарковський зазначив, що все зроблено з порушенням всіх класичних законів монтажу.
“Уік – енд”
Фільм 1967 року, заснований на новелі відомого письменника Хуліо Кортасара “Південне шосе”. Як і розглянута вище робота, є яскравим зразком напряму “нової хвилі”, а тому дуже велике значення у творчості Годара.
Жанр цієї стоминутной картини – притча і чорна комедія. Сюжет її такий: подружжя хочуть убити свекра, щоб заволодіти його майном. При цьому чоловік розраховує прибрати ще й дружину, щоб залишитися одноосібним спадкоємцем. У подружжя щодо свого спільника такі ж плани. Всю свою затію вони маскують під уїк-енд на лоні природи.
Однак дістатися до місця призначення виявилось не легким завданням, оскільки подружжя потрапляють в багатокілометрову пробку, в якій відбувається маса найдивовижніших речей. Чим все закінчилося, і чи залишився хто-небудь у житті, можна дізнатися, подивившись цю прекрасну картину, яка входить в фільмографію Годара. На користь перегляду говорить той факт, що в 1968 році фільм був учасником основного показу Берлінського кінофестивалю.
Як і в попередніх своїх роботах, в “Уїк-енд” Годар продовжує дивувати і захоплювати (або дратувати) глядачів своїми різкими і несподіваними переходами від одного епізоду до іншого. У цій картині він зняв свою музу Мірей Дарк.
Музична картина
Фільм “Арія” (1987 рік) не належить творчості виключно Годара. Це так званий киносборник – музична картина, що складається з десяти різних новел, кожну з яких зняв певний режисер. Всі вони об’єднані однією загальною тематикою. В даному випадку це інтерпретацією десяти відомих арій з різних опер (фільм задуманий як подарунок-привітання до трехсотлетнему ювілею оперного мистецтва).
Жан-Люк Годар відповідав за новелу “Армида” з однойменної опери Люллі. Як і інші, вона зовсім невелика – це коротенький епізод на кілька хвилин (вся стрічка триває півтори години). Сюжет її будується навколо життя і побуту визнаних майстрів бодібілдингу. Киноновелла виконана в стилі ню. У фільмографії Годара цей фільм займає особливе місце, оскільки для роботи над ним запрошували тільки іменитих і успішно зарекомендували себе режисерів.
“Король Лір”
Годар працював і з класичними сюжетами, правда, підносив суспільству їх по-своєму.. В результаті побачив світ фільм “Король Лір” (1987 рік). “Фантасмагорія і трагіфарс” – так кінокритики визначили жанр даної стрічки. Забавно, що, починаючи свою кар’єру, Квентін Тарантіно разів згадував, що знімався у цій годаровской стрічці. Пізніше, ставши вже відомим, він зізнався, що робив це виключно для залучення агентів. Засвітився в цій роботі і сам Жан-Люк Годар.
Сюжет картини дуже здивує тих, хто очікує побачити знайомих героїв, про яких підготовлено у Вільяма Шекспіра. Не варто забувати, що ми маємо справу з “новою хвилею” і її “батьком-засновником”. Дія фільму розгортається після трагедії на Чорнобильській атомній електростанції. Вона знищила абсолютно все. Правда, потім майже все повернулося. Крім культури. Її відновлюють по крупицях.
Спадщина Вільяма Шекспіра доручено повернути до життя його нащадку – Вільяму Шекспіру-молодшому. Він їде з Данії через Швейцарію, де в готелі знайомиться з гангстером доном Леаро і його донькою Корделією, які спілкуються тільки шекспірівським текстами. Шекспір-молодший ходить за ними по п’ятах і конспектує… Переказувати всю картину немає ніякого сенсу, її просто потрібно подивитися.
Фільм “Нова хвиля”
1990 рік приніс у скарбничку Годара ще одну кінострічку, названу по імені створеного ним же самим напрямку. У цій півторагодинний драмі, що розповідає про взаємини вищого суспільства і найманих службовців, у іменитого режисера знявся Ален Делон. У фільмі присутні цитати з “Божественної комедії” Данте Аліг’єрі, дуже багато сцен природи і фронтальних планів.
Сюжет крутиться навколо багатої графині, яка збила випадково людини, що подорожує автостопом. Вона привозить його в свій будинок, розташований на озері, влаштовує на роботу, всіляко ощасливить і робить своїм коханцем. Однак ці двоє абсолютно різні. Вона пристрасна, палка, він тихий і боязкий. Тому новий коханий дамочке швидко набридає. Вона топить його в озері і знаходить йому заміну – енергійного і діяльного чоловіка. Поступово він замінює її у всіх справах, що “краде” її життя. Чим закінчився фільм, можна дізнатися, подивившись його.
“Соціалізм”
Цей фільм Жан-Люка Годара вийшов в 2010 році. Картина складається з трьох частин. У першій дія розгортається на океанському лайнері, де зустрічаються пасажири з різними віросповіданнями, національностями і поглядами на життя. У другій частині журналісти розмовляють з членами однієї сім’ї з питань свободи, рівності і братерства. У третій розповідається про шість найважливіших для світової історії місцях. З відомих акторів зі світовим ім’ям Годару вдалося залучити в цю картину Патті Сміт.
Фільмографія режисера
Як вже згадувалося вище, повний список робіт Жан-Люка Годара досить великий. Привести тут весь цей перелік неможливо.
Серед робіт Годара обов’язково потрібно відзначити «Мости Сараєво» (2014), «Катастрофа» (2008), «На десять хвилин старше. Віолончель» (2002), «Моцарт – назавжди» (1996), «Німеччина 90 дев’ять нуль» (1991), «Хвала тобі, Марія» (1984), «Тут і там» (1976), «Весела наука» (1969).
Така інформація про фільмографії Годара – культового французького кінорежисера.
