Результат «нестримного фантазування»
Чудово і зі смаком видані в Ленінграді «Архітектурні фантазії. 101 композиція» (1933) дарують нам новий світ, світ вільної творчості, яким його бачив і розумів Чернихів.
У цих роботах, наукових по формі, він вживає слово «фантазія» не рідше, ніж слово «конструкція». Придумування нового для Якова Чернихова означає найбільшу свободу мислення архітектора, як професіонала. Він писав, що фантазія працює найкраще, якщо у людини розвинути графічні навички, здатність викласти образ на папір. Саме вміння фантазувати і здатність запам’ятовувати подумки побачене за допомогою графіки повинно було стати основою для подальшого розвитку архітектури. Ось, як бачив знаменитий архітектор наше майбутнє.
Що ж такого незвичайного в роботах майстра?
Чернихів експериментує з формою і кольором: використовує навіть готику архітектурної фантазії, множинні супрематичні елементи у нього рухаються і обертаються, створюючи образи, пульсуючі з різною швидкістю і в різних ритмах, колір отримує переконливе звучання і розширює межі нашої фантазії. Майстер впевнений, що кольори, форми і структури самі створюють неповторні музичні форми гармонії графіки. Композитором сучасної архітектури, радянським Піранезі називали Якова Чернихова дуже багато автори-сучасники. І вони анітрохи не перебільшували.
Крім необмеженої свободи і музикальності робіт Чернихова сучасники відзначали їх дивно самобутній, унікальний характер і філігранну майстерність виконання. Він створив щось неповторне.
