З моменту виходу на екрани стрічки “Острів скарбів” пройшло більше 35 років. За ці роки пригодницький фільм встиг підкорити серця мільйонів телеглядачів, а ті, кому він полюбився ще в шкільні роки, давно самі відправили дітей, а то й онуків до школи. Але що ж стало з акторами фільму “Острів скарбів” після успіху картини?
Головні ролі в “Острові скарбів” виконали актори досить-таки досвідчені і відомі в той час. Деякі з них на момент зйомок фільму вже були заслуженими артистами.
Олег Борисов
В “Острові скарбів” актор Олег Борисов виконав ключову роль – пірата Джона Сільвера. Цей герой хитрий і розумний, а також бажає оволодіти скарбами, які заховані на острові. Для досягнення своєї мети Сільвер прикидається коком (кухарем) на кораблі юного Джима Хоккинса і його друзів доктора Ливсии і сквайра Трелоні. Так почалося небезпечне і повне пригод подорож команди корабля у складі з піратом.
Сам актор за своє життя зіграв більш ніж у ста проектах. За творчі досягнення був удостоєний звання радянського, а потім і російського звання Народного артиста. Вважався майстром художнього слова та нагороджувався двома Державними преміями СРСР у 1978 і 1991 роках. Зніматися в кінематографі, завдяки якому він і став відомим і затребуваним, артист почав з 1955 року. Найуспішнішими проектами актора вважаються картини: “За двома зайцями”, “Слуга” (1988), “Луна-парк”, “Гроза над Руссю”, “Острів скарбів”.
Актор хворів протягом 16 років, але, тим не менш, продовжував зйомки в кінофільмах і гру в спектаклях. Останній кінокартиною Борисова став фільм «Мені нудно, біс» 1993 року.
Пішов з життя Олег Борисов 28 квітня 1994 року. Причина смерті – хронічний лімфолейкоз. В пам’ять про нього у 2004 році в будинку, де він проживав останні десять років, була встановлена меморіальна дошка. У Києві, на Андріївському узвозі, стоїть пам’ятник головним героям фільму “За двома зайцями” – тут Борисов зображений в образі Голохвостого.
Микола Караченцев
Актор в “Острові Скарбів” зіграв пірата Чорного пса. Власне, персонажа Караченцева не було в романі Р. Л. Стівенсона, за яким зняли фільм. Пса ввели сценаристи для яскравості зображуваних подій.
Микола удостоївся звання “Народний артист РРФСР” (1989), був лауреатом Державної премії РФ (2003). Також актор визнаний академіком Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка». За життя Караченцев зіграв більш ніж 150 героїв в кіно. Найвідомішими і запам’ятався глядачеві стали його ролі у фільмах: “Пригоди Електроніка”, “12 стільців”, “Собака на сіні” та багатьох інших.
Життя актора перевернула автомобільна аварія, в яку він потрапив вночі 28 лютого 2005 року. Як результат – важкі травми, кома, патологія мовлення, що неприпустимо для актора, і тривалий процес реабілітації. Потім Караченцев якийсь період пересувався за допомогою інвалідного візка. 27 лютого 2017 актор знову потрапив в аварію, на цей раз в автомобілі знаходилися ще його дружина, родичка і медсестра. У вересні в актора виявили неоперабельну ракову пухлину в лівому легкому. Помер актор 26 жовтня 2018 року в реанімації шістдесят другий онкологічної лікарні Москви за день до свого 74-го дня народження.
Федір Стуков
В “Острові скарбів” актор зіграв Джима Хокінса – юного героя фільму.
Стукотів головним чином став відомий ще маленьким як виконавець дитячих ролей. Багато хто з глядачів пам’ятає його кучерявим рудим хлопчиком в ролі Тома Сойєра у фільмі “Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна”. Починаючи з 2000-х Федір Стуков майже не знімається, зате став успішним режисером. Він поставив такі російські серіали, як “Фізрук”, який став одним з найпопулярніших проектів на вітчизняному телебачення, “Вісімдесяті” (всі частини) і ще кілька телефільмів. Крім цього, він написав сценарії до свого фільму “Адаптація” і до короткометражці “З життя лікаря”.
Владислав Стржельчик
У фільмі “Острів Скарбів”(1982) актор виконав роль сквайра Трелоні. В житті Владислав був удостоєний звань:
- “Заслужений артист РРФСР” (1954);
- “Народний артист РРФСР” (1965);
- “Народний артист СРСР” (1974).
Стржельчик почав зйомки в кіно з епізодичній ролі у фільмі “Машенька” в 1942 році. Займався педагогічною діяльністю в 1959-1968 роках. З віком почав забувати текст під час репетицій вистав, тому прийняв рішення покинути сцену. Пішов з життя 11 вересня 1995 року після тривалої боротьби з пухлиною мозку.
