Грузинські режисери: від зародження національного кінематографу до сучасності

Митці епохи відродження кіноіндустрії

50-ті роки минулого століття ознаменувалися відродженням грузинського кіно, появою нового покоління постановників. На базі Госкинопрома створюється національна кіностудія «Грузія-фільм», де творили видатні грузинські режисери. Етапним шедевром цього часу вважається робота Р. Чхеїдзе і Т. Абуладзе «Лурджа Магданы». Картина стала першою за довгий час, що отримала визнання на великому західному кінофестивалі в Каннах. У цьому фільмі, як і в наступному проекті Абуладзе відчувається вплив італійського неореалізму.

Не меншою художньою цінністю володіє героїчна драма «Батько солдата», зрежисована Резо Чхеїдзе.

Постановники 60-70-х років

У 60-70-ті роки список грузинських режисерів поповнився новою хвилею обдарованих кінематографістів. Це період діяльності видатних постановників братів Шенгелая, М. Кокочашвілі і О. Іоселіані. Роботи грузинських кінодіячів цього часу вигідно відрізнялися від решти радянської кінопродукції. Вони намагалися уникати відкритої пропаганди, при цьому прагнучи зачіпати актуальні для тієї епохи соціальні та моральні проблеми. В національній кіноіндустрії Грузії вкоренилася алегорична форма. На думку вітчизняних експертів кіно, стрічки «Листопад» О. Іоселіані, «Білий караван» Е. Шенгелая і Т. Мелиава, «Алавердоба» Р. Шенгелая, «Велика зелена долина» М. Кокочашвілі містили приховану критику актуальних соціальних проблем.

У 60-х роках кінорежисер М. Кобахідзе, буквально переосмисливши німе кіно, визначив основи виробництва відомих грузинських короткометражок. Його послідовники в 70-ті випустили цілу серію неперевершених комедійних картин, серед яких «Рекорд» Р. Патарая, «Феола» Б. Цуладзе, «Глечик» В. Квірікадзе.

Величезною популярністю у глядацької аудиторії користувався багатосерійний художній фільм творчого дуету Гіга Лордкіпанідзе і Гізо Габескирии «Дата Туташхия».