Деякі мінуси
Якщо проводити порівняння з силіконовими аналогами, то поліуретанові суміші можуть забарвлюватися. Однак зазначені склади мають ще і мінуси. Хоч герметик володіє високою адгезією з багатьма поверхнями, існують матеріали, для яких необхідно нанесення праймера або грунтовки для збільшення якостей зчеплення. Це властиво деяким пластмас.
Поліуретанові склади не можна використовувати на вологих поверхнях. Якщо вологість основи більше 10 %, то без використання грунтовок достатнього зчеплення добитися не вийде. Поліуретанові герметики не здатні витримувати серйозних перепадів температур від – 60 до + 80 с. Якщо температура піднімається вище + 100 С, матеріал починає руйнуватися і втрачає свої експлуатаційні характеристики.
«Оксіпласт»: нюанси застосування
Двокомпонентний поліуретановий герметик «Оксіпласт» використовується для герметизації швів конструкцій із залізобетону і бетону. Деформація не повинна бути більше 25%. Матеріал підходить для герметизації щілин, стиків і тріщин, а також ремонту бетонних покрівель.
Лише на попередньо очищену від бруду і пилу, а також суху поверхню необхідно здійснювати нанесення 2К поліуретанового герметика. Двокомпонентний склад повинен використовуватися таким чином, щоб у роботі був задіяний шприц або шпатель. Мастика виробляється протягом 6 годин при температурі 23 С. Температура може бути знижена, при цьому час використання збільшується, адже відбувається поступова вулканізація складу, він стає незастосовним.
Розведення суміші неприпустимо. Вирівнювання проводиться спеціальним шпателем або інструментом, підходящим для цього. Слід виключити попадання дощу на свіжоукладений герметик. Для того щоб дотримати проектну товщину, слід використовувати антиадгезійні прокладки.
