Про новий раціоналізмі
Автором даного феномена також є Башляр. Він вважав, що необхідно посилити критику науки, дати початок новому раціоналізму. Філософ відкидав теоретико-методологічний догматизм, але не заперечував того, що мають місце поняття позитивізму, реалізму, енергетізма і атомизма.
У чому полягає новий раціоналізм Башляра? Вчений робить акцент на тому, що філософія науки тяжіє до двох полюсів пізнання, до справжнім крайнощів. У чому це проявляється? В тому, що для філософів вона є вивченням загальних принципів. А для вчених – лише приватних результатів.
Але в підсумку філософією науки ці протилежності об’єднуються. І будь-які думки (як безпосередні, так і загальні) обмежуються.
Філософ підкреслює, що думки кожної людини повинні виходити з синтезу досвіду і розуму. А для цього необхідно подолати обмежує нерухомість мислення. Приклади дієвості даного підходу колом: дві людини, які намагаються досягти взаєморозуміння, спочатку суперечать один одному. Башляр запевняє, що істина – підсумок дискусії, а не симпатії.
Також вчений не сприймає позитивістського феноменологизма. Він упевнений, що розум не повинен гіпертрофувати отриманий людиною досвід. Навпаки, він зобов’язаний «піднятися» на більш високий рівень. Інакше кажучи, безпосереднє має поступатися сконструйованому. У чому сенс цього вислову? У тому, що наука перевіряється, навчається і перевіряється на те, що вона конструює.
Крім цього, Башляр заперечує думку, згідно з якою метою пізнання є осягнення буття в формі об’єкта. Цього дійсно мало. Мета науки – виявлення нових можливостей («А чому б і ні?»), а не осягнення даності («Як?», «Що?»). Адже все дійсно важливе народжується всупереч. І саме це справедливо не тільки для світу діяльності, а ще й для світу мислення.
Якщо підсумовувати, то одну з основних ідей Гастона Башляра можна сформулювати так: «Всяка нова істина з’являється всупереч очевидності. Абсолютно точно так само, як і будь-який новий досвід – всупереч очевидності старого».
Але взагалі, Гастон Башляр багато праць присвятив вивченню людського розуму, феномену наукової думки, її значення, мистецтва. І кожній людині, яка цікавиться такими темами, обов’язково варто ознайомитися з його працями.
