Етимологія
Походить від давньогрецького іменника ἀρμονία, позначає такі поняття, як «зв’язок», «стрункість», «домірність». Воно, у свою чергу, утворилося від іншого давньогрецького іменника – ἁρμός, значення якого «скріплення», «зв’язок», «паз».
Останнє сходить до праіндоєвропейської формі ar, що в перекладі означає «поєднуватися». В ряд європейських мов слово прийшло з латинської шляхом запозичення. Там є іменник harmonia, запозичене з давньогрецької.
Раніше в російській мові слово писалося і вимовлялося, як «армонія». Вперше в такому вигляді воно зустрічається у творах Фофана Прокоповича – єпископа російської православної церкви 17-18 ст. В російську воно потрапило з польської мови, утворений від harmonia, взятого з латинського.
Синоніми
Серед них можна виявити:
- благогласие;
- благозвучність;
- гармонійність;
- милозвучність;
- музичність;
- злагодженість;
- сібуя;
- гармонь;
- гармоніка;
- співмірність;
- симфонія;
- сладкогласие;
- складность;
- сладкозвучность;
- сладкозвучие;
- відповідність;
- ладность;
- лад;
- єдність;
- симетрія;
- співзвучність;
- співзвуччя;
- узгодженість;
- згода;
- еко-топ;
- мелодійність;
- стрій;
- сообразность;
- богиня;
- астероїд.
Далі будуть розглянуті слова, протилежні за змістом.
