Перший етап виходжування недоношених дітей
Він починається з моменту переведення малюка в реанімацію. Або спеціалізовану клініку, яка займається виходжуємо недоношених дітей. Малюк поміщається в кувез або спеціальний бокс, де подається кисень і підтримується певна температура (+23 – +26 градусів, вологість 40%-60%). Камера виготовлена з прозорого скла з вікнами, через які можна проводити різні маніпуляції, а також підключати дитини до апарату штучної вентиляції легенів.
На цьому етапі малюк підключений до різних датчиків, через які фахівець має можливість стежити за станом. Важливо підтримувати певну температуру і вологість повітря. При недотриманні теплового режиму (переохолодженні) можливе значне погіршення стану малюка і незворотні зміни в органах і тканинах.
Залежно від ступеня недоношеності малюк може дихати сам, через кисневу маску або з допомогою інтубаційної трубки, введеної в трахею. Малюк, який народився з вагою до 1 кг, часто знаходиться на апараті ШВЛ до 2 тижнів, поки стан не стабілізується і самостійне дихання не відновиться.
На цьому етапі виходжування недоношених дітей вимагає догляду тонка і поки ще не зріла шкіра немовляти. Тому купання у перші два тижні життя не проводиться. Також важливо, щоб у цей період дитина отримувала всі необхідні поживні речовини і лікарські препарати. Вони вводяться внутрішньовенно через катетер в пупку, який встановлюється в перші години життя дитини. Якщо у малюка спостерігається жовтяниця, йому проводять фототерапію.
У недоношених діток імунітет ще дуже слабкий, що загрожує розвитком інфекції, запалення легенів, сепсис або утворенням гнійного вогнища в кістки. Тому часто таким дітям призначаються антибіотики.
Коли дитина починає дихати сам і набирає вагу, він переводиться на наступний етап реабілітації. Цей період (найкритичніший в житті малюка) може тривати від кількох днів до кількох тижнів. Весь час дитина знаходиться під наглядом фахівців.
