Інформатика та комп’ютерна справа
Інформаційні технології дійсно досягли висот, але це кам’яний вік. Брили знань і умінь ледь вміщаються в склалися синтаксичні конструкції мов програмування. Будучи ув’язненими в них, залишаються без руху.
Сумнівно, що Міністерство освіти поховає інформатику як предмет. Немає сумніву, що комп’ютерне справа – вже наука. Сфера інформаційних технологій – це вируючий океан знань, професій, грошей, амбіцій, ідей, і немає такого вченого або колективу вчених, які б дали йому чітке визначення.
У кожному конкретному випадку кваліфікований фахівець сприймає програмування як етап вирішення задачі на комп’ютері, але, перш ніж цей етап настане, відбувається адаптація його свідомості до того, що саме визначає слово програмування і слово комп’ютер.
Сьогодні програмування – це розподілена обробка інформації, це кілька мов гіпертексту, мова браузера, мова сервера і маса умовностей на хостингу. Сьогодні комп’ютер – це особистий ноутбук або смартфон, сотня комп’ютерів в локальній мережі, пара сотень серверів DNS і кілька мільйонів комп’ютерів потенційних клієнтів.
Однак програмування може бути й іншим. Донині живий Паскаль, Сі ФоксПро. Остання реліквія садить свідомість кваліфікованого програміста на психологічний розлад: у світі, де вже літають літаки, плавають кораблі і літають супутники, йому доводиться вирішувати завдання на Visual FoxPro в бухгалтерії, яка категорично не бажає переходити на Бітрікс або йому подібне сучасне виріб.
Основні етапи розв’язування задач на комп’ютері визначає конкретне робоче місце, конкретний трудовий колектив і знання керівництва, як слід чинити. Це не об’єктивне, але фактичний стан речей.
