Де перебували
Слов’янські ідоли (на фото нижче – один з них) мали власні території. На відміну від грецьких богів, що мали храми, у слов’ян все було простіше. Ідоли перебували на високих пагорбах. Там розташовувалися святилища, звані капищем. Капь – це ідол в перекладі.
У капища була своєрідна огорожа. Святилище оточувалося земляним валом. На його вершині полум’яніли священні багаття. Перший вал ховався за другим. Останній був кордоном святилища. Територія між ними називалася требищем. Тут шанувальники богів їли. Вони вживали жертовну їжу, уподібнюючись богам. Слов’яни вірили в ритуальні бенкети, які допомагають їм ставати рівними богам.
Найкрасивіший ідол
Говорячи про стародавніх слов’янських ідолів, варто згадати Перуна. Він був шанованим богом. І незадовго до хрещення Русі, в 980 році, його ідол перебував у столиці. Розкішна фігура в повний зріст, вирізана з дерева. Голова Перуна була срібною. А на вуса не пожаліли золота. Цей ідол був найрозкішнішим серед інших.
