На території Російської Федерації у законодавчому регулюванні і в Трудовому кодексі немає точних вказівок, за яким працівників організації можна віднести до основного або допоміжного персоналу.
Однак суб’єкти господарювання можуть випускати локальні нормативні акти з положеннями, що регламентують визначення функцій допоміжного персоналу.
Що таке основний і допоміжний персонал
Основний критерій поділу персоналу на категорії – це їх діяльність і важливість функцій конкретної посади в організації. На відміну від основного, допоміжний персонал – це ті працівники, які зайняті виконанням завдань, не пов’язаних з основною діяльністю компанії. За фактичними функцій, виконуваних працівниками, їх поділяють на наступні категорії:
- Основний персонал. За допомогою своєї діяльності приносить організації пряму вигоду. Сюди відносяться працівники, без яких неможливе нормальне функціонування організації.
- Допоміжний персонал. До даної категорії відносяться працівники, діяльність яких не є ключовою для підприємства. Без допоміжного персоналу суб’єкт господарювання зможе і далі функціонувати без втрати ефективності.
Допоміжний персонал – це працівники, які виконують додаткові функції, які не впливають безпосередньо на основну діяльність компанії. Поділ персоналу на основний і допоміжний склад не виключає поділу працівників і по іншим категоріям.