Основна ідея
Повість “Дияволіада” – раніше твір автора, в якому він представляє бюрократизм і обывательщину головними гнобителями людського життя. Її головний герой – дрібний чиновник, який загубився в радянській державній машині, яка стає символом твору.
При Аналізі “Дьяволиады” Булгакова слід зазначити, що ця повість багатьом може нагадати “Шинель” Гоголя. Як і Акакій Акакійович, Коротков добивається справедливості, намагається вибити її собі. Він хоче повернути собі місце діловода, якого позбувся через загадкового нового завідувача. Він втрачає спокій і сенс життя, занурюючись все більше у власне світосприйняття. З часом воно стає абсолютно абсурдним.
Сенс “Дьяволиады” у поєднанні реального та неможливого, що створює в творі відчуття двох світів. Наприкінці твору з’ясовується, що вся справа в роздвоєння особистості головного героя.
В аналізі “Дьяволиады” слід зазначити, що Булгакову в цій повісті вдалося в похмурих тонах намалювати картину тогочасної обстановки великого міста. Твір насичений гротескними прийомами, з-за яких читати його дуже важко.
Цікаво вибудуваний сюжет твору, з якого стає абсолютно незрозуміло, як герой виявляється в тому чи іншому місці, що він робить, що взагалі з ним відбувається. При аналізі твору “Дияволіада” ми приходить до висновку, що це вказує на повну заплутаність і невизначеність, яка завжди має місце в перехідну епоху.
Символічно, що головний герой отримує зарплату сірниками, а його сусідка – церковним вином. Все це ще більше переконує в думці, що егоїстичними і жорстокими людей робить саме держава, яка перемелює простих пересічних громадян. До такого висновку можна прийти після аналізу “Дьяволиады” Булгакова.
