Територіальні та історичні різновиди
Всього можна виділити кілька етапів «життя” булгарської мови. Так, можна виділити період ранньо-булгарської мови. Поширений він був У V—VII століттях серед племен, що згодом склали основу населення Великої Болгарії. Відгомони цієї мови спостерігаються і сьогодні в деяких кавказьких мовах.
Дунайсько-булгарська мова був поширений на території Балкан з VII століття по X. Був свого роду социолектом так званої булгарської аристократії. Зник, за припущеннями дослідників, внаслідок слов’янського впливу (злиття і подальшого витіснення). Існує думка, що саме на цій різновиди булгарської мови написані багато хто до цих пір не розшифровані рунічні послання.
Среднебулгарский (термін, особливо часто використовується в лінгвістиці) також називається волзько-булгарським і має історичне поширення, як не складно здогадатися, на території Поволжя — там, де сьогодні знаходяться Чуваська республіка, республіка Татарстан, Ульяновська область.
