Гіпотеза про викиди метану
Продовжуючи вивчати цікаві факти про Бермудському трикутнику, не можна не згадати ще про одну гіпотезу, в якій зникнення пояснюються викидами газу. Відомо, що час від часу на морському дні відбувається розпад гідрату метану, в результаті якого у воді з’являються бульбашки, насичені цим газом. Щільність в таких міхурах знижена настільки сильно, що кораблі не можуть втриматися на водній поверхні і тому одразу після такого викиду тонуть. Якщо після викиду метан ще й піднімається, то такі показники, як знижена щільність повітря, знижена підйомна сильна і спотворені показання альтиметров призводять до того, що відбувається і краху літаків.
Відомо, що газ, який може перебувати в повітрі, найчастіше супроводжується вибухами. Щоб це довести, були проведені експерименти, де було з’ясовано, судно потрапило в зону викиду газу тоне буквально за лічені секунди. Причому швидкість затоплення залежить від розміру міхура. Однак, такий гідрат метану знаходиться і в інших місцях океану, але судна і літаки там не пропадають. І це знову вносить деяку неясність в цю гіпотезу.
