Дев’яності роки минулого століття часто справедливо називають «кримінальної епохою», не без частки правди. Тим не менше саме в той період на вітчизняних теренах почали з’являтися всесвітньо відомі якісні автомобілі. Багато з таких машин 90-х діставалися саме бандитам різних рангів. Розглянемо перелік таких транспортних засобів, багато з яких користуються успіхом досі.
Загальна інформація
Природно, по дорогах їздили не тільки представники злочинного світу. Багато учасників дорожнього руху ставилися до законослухняним громадянам. Однак на тлі «Москвичів», «Волг» і «Жигулів» будь-яка іномарка кидалася в очі, а її власник вважався успішним людиною. Що вже говорити про тих, хто реально володів престижної моделлю. Спробуємо з’ясувати детальніше, які машини 90-х років були в пошані.
Нижче список особливо популярних автомобілів розглянутого періоду:
Вивчимо короткі характеристики й особливості зазначених автомобілів детальніше.
«Вишнева дев’ятка»
Молодим людям може здатися дивним, що на той період була однією з найпопулярніших машин був ВАЗ-2109. Особливо криміналітет волів версію в червоному кольорі. Перша причина популярності – це доступна ціна та поширеність на вітчизняному ринку. Крім того, автомобіль мав пристойними для того часу тяговими і динамічними параметрами. Особливо це стосувалося варіацій з мотором 1,5 літра, потужністю 70 кінських сил.
До переваг авто також відносять надійність і хорошу керованість. На відміну від «вісімки», вишнева «дев’ятка» мала п’ять дверей, що дозволяло швидко сісти в салон і так само оперативно залишити його при необхідності. Нічого дивного немає в тому, що ВАЗ-2109 полюбився «браткам», які виконували найбруднішу роботу на місцях. Машину навіть сфотографували в піснях, а звичайні хлопці мріяли про неї, щоб стати «крутими пацанами».
BMW-5 (E34)
Чорна «беха» тривалий час асоціювалася саме з бандитськими машинами 90-х. Автомобілі від виробника з Баварії на вітчизняному ринку з’явилися відразу після розвалу Радянського Союзу. Масовими вони відразу не стали, з огляду на дорожнечу. З часом у Росії налагодили постачання вживаних автомобілів зарубіжного виготовлення. «П’ятірку» по достоїнству оцінили за відносну невибагливість і прекрасну динаміку, поряд з престижним екстер’єром.
«БМВ-5» міг собі дозволити далеко не кожен представник кримінального світу, не кажучи вже про пересічних громадян країни. На «п’ятірки» зазвичай пересідали злочинці, які мають певний авторитет у відповідних колах і дохідні місця одержання прибутку. Оскільки розвиток і зростання незаконних капіталів продовжували зростати, модифікація ставала все популярнішою. Чорна «п’ятірка» часто фігурувала у фільмах на відповідну тематику («Піжмурки», «Бригада» та інші).
Lincoln Town Car
Серед американських машин 90-х років в Росії популярністю користувалася зазначена марка, яку зараз практично не зустрінеш на наших дорогах. В той час з-за океану йшов цілий потік «Лінкольнів», «Понтіаків» і «Кадилаків». Представники Державтоінспекції також мали у своєму резерві американську модель «Форд-Кроун-Вікторія».
Із зазначених причин названі моделі користувалися попитом і в кримінальних колах. Однією з таких машин став «Лінкольн Таун-Кар». Затребувані були як представники першої генерації з п’ятилітровим двигуном, потужністю 160 «коней», так і версії другого покоління (4,6 л/210 л. с.). Варто зазначити, що офіційних поставок у Росію не було, тому більшість модифікацій купувалися у «сірих» дилерів. За короткий час автомобіль встиг здобути популярність, і навіть був знятий в одному рекламному ролику.
Volvo 940
На перший погляд «Вольво» начебто не особливо підходить для бандитських машин. Тим не менше це так. Зараз машина позиціонується як транспортний засіб для спокійних людей, які цінують надійність і безпека на дорогах. У 90-х розглянутий седан сприймався як потужна габаритна іномарка. Особливо цінували власники версію з турбінним двигуном на 2,3 літри, потужністю 165 кінських сил. Додатковий плюс – найвища ступінь комфорту.
Найчастіше Volvo 940 зустрічалася в Санкт-Петербурзі і прилеглих районах. Це пояснюється близькістю кордонів Швеції і Фінляндії, звідки поставлялися зазначені автомобілі. Модель не можна віднести до дешевих версій. Приміром, ціна 940-й «Вольво» варіювалася від 30 до 35 тисяч доларів. Основні власники на той період – успішні комерсанти, які мають зав’язки з криміналітетом або авторитетні представники злочинного світу.
Jeep Grand Cherokee
Позашляховики – бандитські машини 90-х, що займали особливу нішу. Їх «поголовно» іменували джипами, незалежно від конкретної марки. У цій серії можна назвати улюбленцем «Гранд-Черокке», який ще називали «широким». Такий успіх авто не випадковий. Воно відрізнялося солідними габаритами, вселяючи повагу і страх іншим учасникам дорожнього руху.
Крім того, позашляховик мав високі параметри прохідності і надійності, потужні силові агрегати (від 190 до 245 «конячок»). Ну і його «крутий» екстер’єр не міг залишити байдужими представників кримінальних кіл. «Черокке» поставлявся з Америки, що стало ще одним плюсом в його «скарбничку», оскільки в ті часи все закордонне цінувалося набагато більше, ніж зараз. Одним з найбільш популярних фільмів 90-х, де зустрічається дана машина, є «Брат-2». Його ефектно з кулемета розстрілює один з головних персонажів.
Mitsubishi Pajero
Серед популярних японських автомобілів 90-х років – позашляховик «Міцубісі-Паджеро». Його ще іменували «худорляву будову». «Братки» цінували авто за те ж, що і «Черокке», але був ще ряд моментів. Серед них – економічність за рахунок розширеного ряду дизельних моторів. Крім того, транспортний засіб оснащувалося поліпшеним трансмісійним блоком Super Select 4WD з блокуванням міжосьового диференціала. Останній момент був досить актуальним для провінції і віддалених районів. Найчастіше позашляховик зустрічався на Далекому Сході, куди поставлявся безпосередньо з Країни висхідного сонця.
Chevrolet Blazer
Популярна машина 90-х років після 1995 року продавалася під найменуванням Tahoe. Загалом, концепція позашляховика залишилася практично незмінною. Його основне призначення – подолання бездоріжжя і транспортування великої кількості людей. Можливо, керівництво «Дженерал Моторс» і не припускала, що їх «дітище» використовується для перевезення бандитів. Але факт залишався фактом.
До плюсів даного автомобіля відносять наступні моменти:
- наявність рамної конструкції;
- тягові двигуни силою 180-225 «коней»;
- місткість (при бажанні, в салон поміщалося до семи осіб);
- на подовженої модифікації показник місткості ще вище.
Універсальний позашляховик для бандитських розборок фігурував у таких відомих серіалах, як «Бандитський Петербург» і «Бригада».
Toyota Land Cruiser
Любов успішних співвітчизників до даної модифікації не згасла і зараз. У наші дні «Круїзер» вибирають багаті підприємці, представники силових відомств або охоронні структури. У 90-х роках машини цієї марки однозначно зараховувалися до бандитських «тачкам». До 97-го на вітчизняних теренах використовувалася переважно версія 80, а вже ближче до 2000-му почалися з’являтися 100-е «Крузаки».
Цінували позашляховик за те, за що й інші джипи. Кому ж не сподобається оптимальне поєднання потужного мотора, високого параметра прохідності, надійності та престижу японської якості. Дозволити собі таку розкіш міг далеко не кожен чоловік, більшість власників – кримінальні авторитети або люди, близько з ними пов’язані.
Mercedes-Benz G-класу
«Гелендваген» також не розгубив своїх шанувальників досі. У Росії ця модель почала набирати популярність у другій половині 90-х. Він почав потроху витісняти з кримінальних автопарків «Черокке». Транспортний засіб повністю відповідало бандитським поняттям про машинах 90-х років. Апарат виконаний у чорному кольорі, володів великими габаритами, високими показниками потужності, відмінною прохідністю. Цікаво, що саме чорний відтінок – характерна риса бандитських авто. Якби вони побачили сучасні «Гелики» в яскравих кольорах, напевно, не зрозуміли гумору.
Варто відзначити, що «Мерседес» G-класу користувався популярністю у бандитських авторитетів, хоча зазвичай він купувався для охоронного кортежу, який супроводжував свого ватажка. Пізніше «Гелендевагени» «перекочували» в урядову супровід і силові структури. Ось таке віяння нової епохи.
«БМВ-7»
Автомобіль BMW-7 E32 був не менш популярним у злочинного світу, ніж всі вище зазначені машини. Транспортний засіб не використовувався дрібними комерсантами і вуличними бандитами. Причина банальна – досить висока ціна. В пору лихих 90-х авто могли собі дозволити тільки люди вищого кримінального стану.
Зазначена марка найчастіше купувалася в кузовах Е32 і Е38. Обсяг силових агрегатів коливався в межах 2,5-5,4 літра. Мощностный параметр серії 750i на двигуні V-12 досягав 326 кінських сил. Після виходу картини «Бумер» розглянута модель авто стала мрією всіх підлітків і юнаків. Саме після цього фільму машина стала широко пізнавана в Росії.
«Ауді-80»
Німецькі автомобілі серед іномарок стали одними з найпопулярніших в Росії в лихі 90-тобто Власники «дев’яток» та інших вітчизняних машин, піднявшись у фінансовому плані, часто пересідали на більш якісні та престижні машини. Серед «бандитських» представників серії «Ауді» найчастіше згадується саме 80-я модифікація. У народі це авто ще іменували «Бочка», в кузові «В3» версія випускалася з 1987 по 1991 рік, стала однією з «ранніх» іномарок серед бандитів.
Транспортний засіб оснащувалося мотором об’ємом від 1,4 до 2,3 літри. Такого параметра цілком вистачало для «відходу» від міліцейської погоні, у яких були переважно вітчизняні Вази і «Волги». На початку і середині 90-х цих автомобілів було досить багато на дорогах. Їх цінували за надійність, хорошу керованість, динаміку і комфорт.
Mercedes-Benz S 600
«Шестисотий» Мерседес» став справжнім символом безповоротно пішли лихі 90-х. «Нові росіяни» у малинових піджаках, які гордо сидять за кермом «Мерина» – образ, який увійшов в анекдоти, кінематограф і рекламу.
Незважаючи на всі супутні нюанси, вибір кримінальними авторитетами Mercedes-Benz W140 цілком зрозумілий і обґрунтований. Крім престижного зовнішнього оформлення і надійності, слід зазначити ряд таких опцій, які в ті часи були в дивину. Серед них:
- клімат-контроль двозонного дії;
- адаптивну кліматичну систему;
- сидіння з всілякими регулюваннями і електропідігрівом;
- підсилювач керма, підігрів дзеркал і багато іншого.
Зараз подібне оснащення машин сприймається як належне. В 90-е таким «фаршем» могли похвалитися далеко не всі автомобілі. Під капотом авто знаходився мотор V-12 силою 394 «коні», об’ємом шість літрів. Серед інших переваг – чудова динаміка і висока якість зборки. В народі «шестисотий» ще називали «Кабаном». Скільки коштували машини в 90-х роках, однозначно відповісти складно. Це були і «дев’ятки» за пару тисяч доларів, і такі монстри, як «Мерседес-600». Його ціна стартувала від 100-120 тисяч доларів, що перевищувало вартість «Гранд-Черокке» в 2-3 рази.
Навколо розглянутої моделі на вітчизняному ринку виник своєрідний культ. Траплялося, що власники «нижчих» версій набували відповідні шильдики, пристосовуючи їх на кузові, щоб виглядати солідніше на дорозі і в очах оточуючих. У будь-якому випадку, на трасах і в звичайному житті власників «шестисотих» поважали і побоювалися. Один цікавий і сумний нюанс – часто таких людей розстрілювали і підривали в своїх розкішних «меринах». Такими були кримінальні розправи того часу.
На завершення
Автомобіль і зараз більше відноситься до символу певного статусу, ніж просто до засобу пересування. Трохи більше 20 років тому у багатьох сім’ях вершиною розкоші вважалося наявність відеомагнітофона, не кажучи вже про автомобілі. Серед російських машин 90-х років престижними вважалися «дев’ятки» і «вісімки». Проте верхом достатку і поваги були іномарки. Природно, враховуючи реалії того часу, якісні автомобілі були доступні переважно членам організованих злочинних банд. Чесною працею заробити на «Мерседес» чи «БМВ» не представлялося можливим. Навіть якщо вдавалося провернути таку операцію, була висока ймовірність, що авто «експропріюють» ті ж кримінальні угруповання.
