Заборона авангарду
Справа в тому, що 1932 року вийшла постанова уряду про створення творчих Спілок художників, письменників, композиторів і архітекторів на естетичній основі соціалістичного реалізму, тобто з 1932 року фактично перестали існувати будь-які авангардні форми. У радянському мистецтві в момент заборони новаторства у багатьох музеях країни виявилося велика кількість творів, виконаних в оригінальному стилі. Сталося це з однієї причини: в період з 1918 по 1922 рік радянська влада, підтримуючи нове мистецтво, офіційно скуповувала роботи художників-новаторів і розподіляла їх по музеях країни.
У 40-50-ті роки ХХ століття, після зміни культурної політики, з Москви почали надходити накази про списання творів, створених авангардистами. Подальша доля колекцій залежала від лояльності працівників музеїв, деякі ховали роботи, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь. Так, наприклад, зробив Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв. Але хто-то строго дотримувався наказом і знищував роботи. Збереглися картини довгі роки були під забороною і не виставлялися, про них не знали навіть художники і мистецтвознавці аж до перебудови, коли авангард вийшов з підпілля і зайняв гідне місце в історії світового мистецтва XX століття.
