Війна з Наполеоном в Європі
У 1805 році Апшеронський полк під командуванням полковника князя А. В. Сибірського у складі загону під командуванням князя Багратіона брав участь у боях під Альмштетеном і Кремсом, а також у битвах при Шенграбене і Аустерліцем, після яких полк, що складається в ар’єргарді Багратіона, прикривав відхід всієї армії.
Війна з турками 1806-1812 років
Початку цієї війни послужив цілий ряд причин, основними з яких з’явилися відставки в 1806 році правителів Молдавії і Валахії, повстання сербів у 1804 році проти османської влади, а також оголошення турками війни Англії, яка разом з Росією входила в коаліцію проти Наполеонівської Франції. Туреччину підтримувала Франція.
В Молдавію і Валахію увійшли війська генерала В. Мехельсона з 40-тисячною армією. Вести активні дії проти турків Росії не представлялося можливим, тому в 1806 році Мехельсону було наказано проводити тільки оборонні заходи. До 1809 року спостерігалися невеликі бої з перемінним успіхом і йшли переговори про укладення нових перемир’я.
Кампанія 1809 року почалася невдало. Спроби взяти фортеці Журжу і Браїлів зазнали невдачі. Хворий командувач Прозоровський не міг керувати армією, йому був посланий на допомогу князь Багратіон. Разом з ним прибув 81-й піхотний Апшеронський полк, який у жовтні брав участь у битві під Обилешти, де був розгромлений великий загін турків, і у взятті Бухареста. У жовтні 1810 року брав участь при штурмі фортець Журжи і Рушука, які впали під натиском російських полків.
