Лінгвісти поділяють афікси на кілька видів відповідно до їх положення в слові. Розрізняють:
Префікси (або інша назва “приставки”) стоять перед кореневою основою.
Постфиксы знаходяться після кореня.
І окрема категорія афіксів, які називаються инфиксами. До них відносяться закінчення “сься”.
Суфікси та їх значення в російській
Аффиксация – це в російській мові побудова нового слова за допомогою різноманітних афіксів. Як ми з’ясували, мовознавці та лінгвісти виділяють три їх види. У російській мові до суфіксів можна віднести такі:
-Ик-, -к-, -ок-, -ек-, -оньк-, -еньк-, -ушк-, -юшк-, -очк – мають зменшувально-пестливе властивість. Наприклад: гарний – гарненький; дума – думушка і так далі.
-Ниць – і -до – відносяться до утворення слів, що називають осіб жіночої статі. Наприклад, баяніст – баянистка, машиніст – друкарка.
-Ник-, -чик-, -тель-, -щик – відносяться до осіб чоловічої статі. Приміром, переклад, перекладач, камінь – муляр та інші.
Можна утворити прикметники за допомогою суфіксів: -овев-, -н-, -ск-, -іст-. Наприклад, мед – медовий, радість -радісний.
З іменника або прикметника можна зробити дієслово, використовуючи такі постфиксы: -оваєва-, -е-, -і-. Наприклад, сварка – сваритися, рибак – рибалити і так далі.
Суфікси -ть -, -, – чь – позначають початкову форму дієслова, а -л – вказують на час, що минув. Крім того, варто згадати і -сься, які відносяться до поворотних дієслів.
